Луцій Доміцій Агенобарб (консул 16 року до н. е.)

Луцій Доміцій Агенобарб (49 рік до н. е. — 25 рік н. е.) — політичний та військовий діяч Римської імперії, консул 16 року до н. е.

Луцій Доміцій Агенобарб
Lucius Domitius Ahenobarbus possibly.png
Народився 49 до н. е.
Рим, Римська республіка
Помер 25
Рим, Стародавній Рим
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Посада давньоримський сенатор[d], претор, едил і консул
Батько Гней Доміцій Агенобарб[1]
Мати Aemilia Lepidad
У шлюбі з Антонія Старша
Діти Гней Доміцій Агенобарб[1], Доміція Лепіда і Доміція Лепіда Старша

ЖиттєписРедагувати

Походив з роду нобілів Доміціїв. Син Гнея Доміція Агенобарба, консула 32 року до н. е., та Емілії Лепіди. Його батько був одним з найвпливовіших прихильників Марка Антонія.

У 37 році до н. е. з метою зміцнення політичного союзу тріумвірів Луцій Доміцій Агенобарб був заручений з Антонією Старшою, донькою Антонія і небогою Октавіана Августа. Одруження відбулося вже після смерті Антонія, десь у 25—24 роках до н. е. У 29 році до н. е. отримав звання патриція згідно із законом Сенія. У 22 році до н. е. обіймав посаду еділа, а у 19 році до н. е. був претором. У 16 році до н. е. Агенобарба обрано консулом разом з Публієм Корнелієм Сципіоном. Під час претури та консулату влаштовував міми за участю римських вершників й матрон, звірині цькування у кожному кварталі міста, а також гладіаторський бій, настільки кривавий, що Октавіан Август у своєму едикті висловив Агенобарбові осуд. У 12 році до н. е. виконував обов'язки проконсула провінції Африка.

У 2 році до н. е. Луція Доміція призначено намісником Ілліріка. Тут він перешкодив масовому переселенню племені германдурів й розселив їх на території маркоманнів, згодом потім перейшов Ельбу, не зустрівши опору, уклав союз з місцевими племенами і встановив вівтар Авуста на березі річки. Надалі Агенобарб був переведений до Германії. де у 1 році н. е. проклав шлях через болота між річками Рейном і Емсомом (так звані довгі гаті). Домагався повернення вигнанців-херусків, однак зазнав військової невдачі. Після повернення до Риму отримав тріумф.

З 14 року до н. е. Луцій Доміцій Агенобарб став членом колегії арвальських братів. У заповіті Августа був призначений виконувачем духівниці.

РодинаРедагувати

Дружина — Антонія Старша

Діти:

ДжерелаРедагувати

  • Suet. Nero 1; 4—5
  • Plut. Ant. 87
  • Dio XLVIII 54, 4; LV 10a, 1—3.
  • Smith, William (1867), «Ahenobarbus (9), Lucius Domitius», in Smith, William, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, pp. 86
  • Syme, Ronald (1996), «Domitus Ahenobarbus, Lucius (2)», in Hornblower, Simon, Oxford Classical Dictionary, Oxford: Oxford University Press.
  1. а б Любкер Ф. Domitii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 427–429.