Відкрити головне меню

«Луна-13» — радянська автоматична міжпланетна станція (АМС) для вивчення Місяця і космічного простору.

Луна-13
Luna-13 lander.jpg
Спусковий апарат АМС «Луна-13»
Основні параметри
COSPAR ID 1966-116A
Виготівник Flag of the Soviet Union.svgНВО ім. С. О. Лавочкіна
Оператор Flag of the Soviet Union.svg
Тип апарата Міжпланетний зонд
Ракета-носій Молнія
Космодром Байконур
Посадка на небесне тіло
Небесне тіло Місяць
Дата і час посадки 24 грудня 1966
Місце посадки «Океан Бур»

21 грудня 1966 здійснено пуск ракети-носія «Блискавка» , яка вивела на траєкторію польоту до Місяці АМС «Луна-13». Спочатку станція була виведена на навколоземну орбіту з параметрами: нахил орбіти - 51,8°; період обігу - 88,4 хвилини; перигей - 171 кілометр; апогей - 223 кілометри, а потім стартувала в бік Місяця . 24 грудня 1966 р. станція «Луна-13» здійснила м'яку посадку на поверхню Місяця в Океані Бур в точці з координатами 62° 3' західної довготи і 18° 52' північної широти.

Станція діяла протягом 7 днів і передала на Землю три фото- панорами місячної поверхні при висоті Сонця 6, 9 і 32 градуси. Крім того, станція була оснащена ґрунтоміром - пенетрометром, радіаційним щільноміром і динамографом, за допомогою яких було проведено перше в історії інструментальне дослідження щільності і міцності поверхневого шару місячного ґрунту ( реголіту ) [1]

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. І.І. Черкасов, В.В. Шварев. Ґрунт Місяця. М. «Наука», 1975.