Відкрити головне меню

Лукаш Віктор Миколайович

Радянський та український звукорежисер, композитор і педагог. Заслужений діяч мистецтв України.

Віктор Миколайович Лукаш (нар. 21 жовтня 1935, Харків — пом. 20 лютого 2019, Київ) — радянський та український звукорежисер, композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2018)[1], доцент, президент Київського благодійного фонду сприяння теле-, кіно-виробникам «Мегаполіс», голова Асоціації звукорежисерів кіно та ТБ Національної Спілки кінематографістів України.

Віктор Лукаш
Viktor Mykolaiovych Lukash.jpg
Дата народження 21 жовтня 1935(1935-10-21)
Місце народження Харків, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Дата смерті 20 лютого 2019(2019-02-20)
Місце смерті Київ, Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Професія звукорежисер, композитор, педагог
Alma mater Національна музична академія України імені Петра Чайковського, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
IMDb ID 0525537
Нагороди та премії
Заслужений діяч мистецтв України

ЖиттєписРедагувати

Народився 21 жовтня 1935 року в Харкові в родині службовця. Закінчив Київський політехнічний інститут (1953 —1958, електроакустичний факультет), Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського (1967, по класу фортепіано).[2]

З 1958 року працював звукорежисером Київської студії телебачення, звукорежисером вищої категорії Національної кіностудії ім. О. П. Довженка, має досвід роботи на різних студіях, зокрема на студії «Lukas Film» (США), «Мосфільм» (Росія) та ін.

Брав участь в оформленні багатьох художніх стрічок, фільмів-вистав та хронікально-документальних картин, серед яких: «Дума про кохання», «Сторінки щоденника», «І земля стрибала мені назустріч», «Мистецтво», «Одеський трамвай», «На зорі туманної юності», «Чому посміхалися зорі», «Фараони», «Безталанна», «Вовчиця», «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Лев Миколайович Ревуцький», «Обличчям до сонця», «Чую вас, чекайте», «Гвардійці хлібного поля», «Продовження подвигу», «Братерство», «Співуча Київщина», «Незвичайний рейс», «Я поспішаю на побачення» та ін.

16 вересня 2002 року була створена кафедра звукорежисури, як окремий структурний підрозділ Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого — її очолив Лукаш Віктор Миколайович, як відомий фахівець звукорежисер вищої категорії Національної кіностудії імені О. П. Довженка. З того часу Віктор Миколайович Лукаш був завідувачем кафедри звукорежисури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого.[3]

Помер 20 лютого 2019 року у Києві. Похований на Байковому кладовищі.[4]

Відомі учніРедагувати

Серед учнів Віктора Миколайовича Лукаша велика кількість відомих і талановитих діячів мистецтв, зокрема: режисер, актор, та телеведучий Олександр Жеребко; звукорежисер, композитор та акторка Світлана Станіславчук та інші.[5]

ФільмографіяРедагувати

ЗвукорежисерРедагувати

КомпозиторРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №11/2018. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-01-17. 
  2. Виктор Лукаш. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 2019-01-17. 
  3. Кафедра звукорежисури. knutkt.com.ua. Процитовано 2019-01-17. 
  4. Національна спілка кінематографістів України. www.ukrkino.com.ua. Процитовано 2019-03-27. 
  5. Александр Жеребко. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 2019-01-17. 
  6. Жменяки (1986), мова: укр. Архів оригіналу за 2 лютого 2009. Процитовано 30 травня 2011. 
  7. Годинникар і курка на сайті KINO-КОЛО
  8. Національна спілка кінематографістів України: Вечір пам'яті лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, оператора ІГОРЯ ПИСАНКА (22.04.2014)

ЛітератураРедагувати

  • Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.96;
  • Телебачення і радіо України: Професіонали. К., 2001. — СІЮ.

ПосиланняРедагувати