Відкрити головне меню

Луганський пікінерний полк (1764—1783) — оселений[ru] кінний пікінерний полк Російської армії. Пікінери повинні були нести військову службу і забезпечувати себе.

Луганський пікінерний полк
05 645 Book illustrations of Historical description of the clothes and weapons of Russian troops.jpg
Піший стрілець Луганського пікінерного полку, 1764-1776
На службі 17641783
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Належність Кавалерія, 1/4 кожної роти піхотна
Чисельність Полк
Штандарт         
Війни/битви Російсько-турецька війна (1768—1774)
Командування
Визначні
командувачі
Михайло Кутузов (1777—1783)
Знаки розрізнення
Полковий герб
Herb Luganskogo pikenernogo polku.svg

Зміст

ІсторіяРедагувати

Луганський пікінерний полк був сформований 1764 року того ж року коли була утворена Новоросійська губернія, з Бахмутського козацького полку і розформованих сербських пандурських полків. Полк був поселений уздовж річки Лугань у Слов'яносербії. Адміністративно Луганський полк входив до складу Бахмутської провінції Новоросійської губернії разом з Бахмутським і Самарським гусарськими полками.

1777 року полковником і командиром Луганського полку призначено Михайла Іларіоновича Кутузова. 1783 року після захоплення Криму Луганський полк був об'єднаний з Полтавським пікінерським полком у Маріупольський легкокінний полк на чолі з бригадиром Михайлом Кутузовим.

ОднострійРедагувати

Форма пікінера нагадував однострій українського козака і спрощену гусарську форму. Пікінери носили високі шапки, куртки-угорки, чакчири, прикрашені шнуром. Офіцери не носили списи.

Після розформування Січі і сформування Полтавського і Херсонського полків з запорожців 1776 року, форма пікінерів наблизилася до козацької: черкески, півкофтани, шаровари, чотирьохкутові шапки; а у офіцерів: білий кафтан, чакчира, капелюх.

СимволікаРедагувати

У 1776 році для Луганського полку був затверджений полковий герб (для полкових печаток і штандартів) — у зеленому полі, дев'ять білих або срібних фігур, подібних до троянд, в три ряди розташовані.[1][2]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати