Лубня (Ужгородський район)

село Лубня
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Великоберезнянський район
Рада	Лубнянська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA21100170070061345
Основні дані
Засноване	1631
Населення	212
Площа	13,255 км²
Густота населення	15,99 осіб/км²
Поштовий індекс	89013
Телефонний код	+380 03135
Географічні дані
Географічні координати	49°01′33″ пн. ш. 22°43′17″ сх. д. / 49.02583° пн. ш. 22.72139° сх. д.Координати: 49°01′33″ пн. ш. 22°43′17″ сх. д. / 49.02583° пн. ш. 22.72139° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	520 м
Водойми	Лубня
Відстань до; обласного центру	76 км
Відстань до; районного центру	34 км
Найближча залізнична станція	Ставне
Відстань до; залізничної станції	5 км
Місцева влада
Адреса ради	89013, с.Лубня
Карта
	Лубня
	Лубня
Мапа
	Лубня у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лубня.

Лу́бня — село у Великоберезнянському районі Закарпатської області. Населення — 212 чоловік. Центр сільської ради. Село розташоване в долині річки Лубні, правої притоки річки Уж. Село знаходиться у найпівнічнішій гірській частині району.

Географія ред.

Розташоване за 42 км від районного центру, поблизу кордону з Польщею, за 7 км від залізничної станції Ставне.

Історія ред.

Згадується Лубня в документах за 1631 рік. Село виникла на Lubnya-patak з назвою у 1631-Lubnya. У 1808-Lubnya, Lubná, 1851- Lubnya, 1913-Kiesvölgy.

За народним переказом, назва села походить від того, що перші поселенці тут виготовляли луб (обвід) для решіт. Належало село Ужгородській казенній домінії. Його жителі в більшості випасали худобу і працювали на лісових роботах.

З 1999 року в цій місцевості створено Ужанський національний парк, що є частиною польсько-словацько-українського Міжнародного біосферного заповідника «Східні Карпати». Багато років поспіль ведуться перемовини між українською та польською сторонами про відкриття міжнародного вело-пішого пункту перетину кордону Лубня — Волосате, що дасть додатковий поштовх для розвитку екотуризму в регіоні.

Церква св. пр. Іллі. 1991.

Маленьку дерев'яну церкву збудовано на місці старої церкви, що згоріла в 1990 р. Пожертви на будівництво збирали по всій Ужанській долині, а працювали на споруді місцеві майстри. Організував спорудження священик зі Ставного о. Іван Дупин.

На початку червня 1990 р. привезли дерево з села Бориня на Львівщині, і 17 липня почалася робота. Найбільше старань доклали голова колгоспу М. ПІукаль, майстер із Стужиці Петро Голубка, покрівельник Борис Полянський, М. Мушак, В. Кучірка.

Дзвони встановлено 25 березня 1991 р. Іконостас намалював Володимир Соханич, а нижній ярус — Микола Андрашко. Стіни та склепіння розмалював Олексій Варахоба,

Кімната-музей ред.

Кімнату-музей створено завідувачкою сільського клубу села Лубня Тетяною Михайлівною Каганець у приміщенні приклубної кімнати у вересні 2004 року. В ньому виставлено 450 експонатів, які зібрані тільки у мешканців села.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 287 осіб, з яких 132 чоловіки та 155 жінок.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 211 осіб.^[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	99,53 %
російська	0,47 %

Туристичні місця ред.

- Ужанський національний парк
- храм св. пр. Іллі. 1991. Довгий час село не мало церкви, але у 1890 тут була збудована дерев'яна церква присвячена пророку Іллі. Церква була однонавною та мала шатер. На жаль, і вона згоріла у 1991.
- Кімнату-музей - кордон з Польщею

Примітки ред.

↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання ред.

Закарпатська Лубня вимирає… [Архівовано 28 лютого 2008 у Wayback Machine.]
Petr Štěpanek. Podkarpatská Rus v letech 1919—1939. Náchod: Konting, 2008. 168s. ISBN 978-80-9033-082-5.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]