Лорікет червонобокий
вид птахів
| Лорікет червонобокий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Hypocharmosyna placentis (Temminck, 1835) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Charmosyna placentis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Лоріке́т червонобокий[2] (Hypocharmosyna placentis) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae. Мешкає на островах Індонезії і Папуа Нової Гвінеї.
Опис ред.
Довжина птаха становить 18 см. Забарвлення переважно зелене. Скроні сині, щоки, груди з боків і покривні пера крил червоні. У самиць щоки жовті, скроні поцятковані жовтими смужками. Дзьоб оранжево-червоний.
Підвиди ред.
Виділяють п'ять підвидів:[3]
- H. p. intensior Kinnear, 1928 — північні Молуккські острови (від Моротай[en] до Обі[en]), острів Гебе;
- H. p. ornata (Mayr, 1940) — острови Раджа-Ампат, півострів Чендравасіх, північ Нової Гвінеї;
- H. p. placentis (Temminck, 1835) — острови Амбелау, Серам, Кай[en] і Ару, південь Нової Гвінеї;
- H. p. pallidior (Rothschild & Hartert, E, 1905) — острови Вудларк[en], Нова Ірландія, Нова Британія, дрібні острівці від Нугурії і островів Грін до Бугенвіля (західні Соломонові острови);
- H. p. subplacens (Sclater, PL, 1876) — схід Нової Гвінеї.
Поширення і екологія ред.
Червонобокі лорікети живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і на узліссях, в мангрових лісах, саванах і на кокосових плантаціях. Живляться нектаром, соковитими плодами і насінням.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Hypocharmosyna placentis. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 15 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 15 червня 2022.
Джерела ред.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea. Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |