Лока́тор (рос. локатор, англ. locator; нім. Lokator) — штучний пристрій або живий орган, призначений для визначення місцезнаходження тіла, як правило, способом уловлювання відбитих від нього радіохвиль (радар) або звукових хвиль безконтактним способом.[1]

Радіолакатор

Локатор спочатку випромінює певний вид енергії (наприклад, радіохвилю або ультразвук) в напрямку передбачуваного об'єкта, а потім за отриманими відбитими сигналами (луна́) намагається отримати якнайбільше інформації про об'єкт — відстань, азимут (напрям) швидкість об'єкта. Чим сильніший випромінюється імпульс і чим чутливіший приймач відбитого сигналу, тим точнішим буде результат.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Бибик С. П., Сюта Г. М. Словник іншомовних слів: тлумачення, словотворення та слововживання — Харків: Фоліо, 2006. 623 с. — ISBN 966-03-3173-8

Література

ред.