Лобанов Павло Павлович

Павло Павлович Лобанов (2 (15) січня 1902 року, с. Старо Московської губернії, тепер Дмитровський район Московської області — 13 серпня 1984 року, Москва) — радянський державний і господарський діяч. Депутат Верховної Ради СРСР 4—5 та 7-9 скликань. Голова Ради Союзу Верховної Ради СРСР (1956—1961). Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) (1939—1952). Кандидат у члени ЦК КПРС (1956—1961). Академік ВАСГНІЛ (1948), доктор економічних наук (1967). Герой Соціалістичної Праці (31.12.1971).

Лобанов Павло Павлович
Народився15 січня 1902(1902-01-15)
с. Старо Московської губернії, тепер Дмитровський район Московської області
Помер13 серпня 1984(1984-08-13) (82 роки)
місто Москва
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьекономіст, політик
Alma materМосковська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва
Науковий ступіньдоктор економічних наук[d]
ЧленствоПольська академія наук
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
НагородиГерой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Дружби народів
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»

Біографія

ред.

Народився у селянській родині. З 1920 року навчався на робітничому факультеті, а потім на агрономічному факультеті Московської сільськогосподарської академії. У 1925 році закінчив агрономічний факультет Московської сільськогосподарської академії імені Тимірязєва.

У 1925 році працював агрономом Шаховської дільниці Волоколамського повіту Московської губернії.

У 1925—1926 роках — служба в Червоній армії.

У 1926—1927 роках — агроном з хлібної інспекції елеватора Московсько-Казанської залізниці.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1927—1929 роках — агроном Костромського повітового земельного управління. У 1929—1930 роках — агроном Костромського окружного земельного управління.

У 1930—1931 роках — технічний директор радгоспу «Заветы Ильича» Івановсько-Промислової області.

У 1931—1935 роках — аспірант Всесоюзного науково-дослідного інституту радгоспів.

У 1936—1937 роках — завідувач кафедри Московського інституту інженерів землеустрою.

У 1937 році — директор Воронезького сільськогосподарського інституту.

У листопаді 1937 — травні 1938 року — заступник народного комісара землеробства РРФСР.

У травні — грудні 1938 року — народний комісар землеробства РРФСР.

10 грудня 1938 — 19 березня 1946 року — народний комісар (міністр) зернових і тваринницьких радгоспів СРСР.

У березні 1946 — березні 1947 року — заступник міністра землеробства СРСР.

У березні 1947 — березні 1953 року — 1-й заступник міністра сільського господарства СРСР — голова Технічної ради Міністерства сільського господарства СРСР.

У 1953 році — помічник голови Ради Міністрів СРСР.

У березні — серпні 1953 року — 1-й заступник міністра сільського господарства і заготівель СРСР — голова Технічної ради Міністерства сільського господарства і заготівель СРСР.

15 серпня 1953 — 20 лютого 1955 року — міністр сільського господарства і заготівель (з грудня 1953 року — сільського господарства) РРФСР. Одночасно, 15 серпня 1953 — 28 лютого 1955 року — 1-й заступник голови Ради Міністрів РРФСР.

28 лютого 1955 — 9 квітня 1956 року — заступник голови Ради Міністрів СРСР.

У квітні 1956 — серпні 1961 року — президент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (ВАСГНІЛ).

Одночасно, 14 липня 1956 — 23 квітня 1962 року — голова Ради Союзу Верховної Ради СРСР.

У серпні 1961 — лютому 1965 року — заступник голови Державного планового комітету СРСР.

10 лютого 1965 — серпень 1978 року — президент Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (ВАСГНІЛ).

З серпня 1978 року — персональний пенсіонер.

Похований у місті Дмитрові Московської області.

Нагороди

ред.

Джерела

ред.