Вікіпедія

Литвинович Іван Володимирович

Іван Володимирович Литвинович (біл. Іван Уладзіміравіч Літвіновіч; нар. 26 червня 2001 року, Вілейка, Білорусія) — білоруський батутист, чемпіон Олімпійських ігор 2020[3], чемпіон світу в командному заліку та срібний призер в особистому заліку (2019). Майстер спорту міжнародного класу Республіки Білорусь.

Литвинович Іван Володимирович
ПрізвиськоVanya[1]
Народився26 червня 2001(2001-06-26)[2] (23 роки)
Вілейка, Мінська область, Білорусь
Країна Білорусь
Діяльністьстрибун на батуті
Alma materБілоруський державний університет фізичної культури
Вага60 кг
Зріст170 см
Нагороди

Біографія

ред.

Іван Литвинович народився 26 червня 2001 року в Вілейці.

Мати — Тетяна Олександрівна — майстер спорту СРСР зі спортивної акробатики[4], тренер зі стрибків на батуті у Вілейській СДЮШОР[5].

З п'яти років займався акробатикою, з восьми років перейшов на стрибки на батуті. Першим тренером був Петро Зайцев. Потім тренувався під керівництвом тренера Ольги Власової[5].

Закінчив середню школу № 1 і Вілейський державний коледж за спеціальністю автослюсар[6]. Навчається в Білоруському державному університеті фізичної культури[5].

Навесні 2021 року підписав лист «за мир і згоду» і із закликом «покласти край зазіханням на білоруський спорт ззовні», що носить провладний характер[7].

Спортивна кар'єра

ред.

У квітні 2018 року на чемпіонаті Європи в Баку взяв золото в юніорському розряді. У жовтні 2018 року на III Юнацьких Олімпійських іграх у Буенос-Айресі Іван посів 4 місце[4].

У 2019 році на чемпіонаті світу в Токіо Іван взяв срібну медаль в індивідуальному заліку і золоту медаль в командному[4].

У лютому 2020 року на першому етапі Кубка світу в Баку Іван взяв срібну медаль в індивідуальному заліку.

На чемпіонаті Європи 2020, перенесеного в Сочі на 2021 рік, взяв золоту медаль в командному заліку, в індивідуальному заліку посів 22 місце.

У 2021 році на Олімпійських Іграх в Токіо завоював золоту медаль в індивідуальному заліку[8].

Завоював квоту на Олімпійські ігри 2024 року завдяки своїм результатам у серії Кубків світу 2024 року.[9] У червні Міжнародний олімпійський комітет затвердив його як індивідуального нейтрального спортсмена.[10]

Примітки

ред.
  1. ↑ Olympedia — 2006.
  2. ↑ Olympedia — 2006.
  3. ↑ Виталий Олехнович (31 липня 2021). Белорус Иван Литвинович выиграл золото в прыжках на батуте на Олимпиаде в Токио - Люди Onliner. Onliner (рос.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  4. ↑ а б в Владимир Зданович. «Любпю скорость с детства - это моя стихия» // Наш спорт. — 2020. — 25 липня. Архівовано з джерела 31 липня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  5. ↑ а б в Иван Литвинович: «Ходить и прыгать на батуте научился одновременно». МЛЫН.BY - Новости Минской области (рос.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  6. ↑ Татьяна ПАСТУШЕНКО (27 вересня 2018). На Юношеских Олимпийских играх в Буэнос-Айресе Беларусь представят 37 спортсменов. www.sb.by (ru-RU) . Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  7. ↑ Дмитрий Кузнецов (31 июля 2021). «Я подписывал письмо, что спорт вне политики». Олимпийский чемпион из Белоруссии — о ситуации в стране. Спорт-Экспресс. Архів оригіналу за 6 серпня 2021. Процитовано 8 серпня 2021.
  8. ↑ Белорусский батутист Иван Литвинович выиграл золото Олимпиады в Токио. www.belta.by (ru-RU) . 31 липня 2021. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  9. ↑ Newly-minted Olympic qualifiers in Trampoline Gymnastics: These nations are heading to Paris!. www.gymnastics.sport. Процитовано 25 липня 2024.
  10. ↑ https://olympics.com/ioc/paris-2024-individual-neutral-athletes

Посилання

ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Литвинович Іван Володимирович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Литвинович_Іван_Володимирович&oldid=43144432