Лисонасінник омановий

вид рослин
(Перенаправлено з Лисонасінник омановидний)

Лисонасі́нник ома́новий[1], або лисонасі́нник оманови́дний[2][3] (Inula hirta) — вид трав'янистих рослин родини айстрових, поширений в Україні, південно-західній Росії й Грузії.

Лисонасінник омановий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Лисонасінник (Phalacrachena)
Вид:
Лисонасінник омановий (P. inuloides)
Біноміальна назва
Phalacrachena inuloides

Опис ред.

 
Запушення стебла великим планом.
 
Суцвіття.

Багаторічна рослина 25–55 см заввишки. Рослина з довгим, повзучим, більш менш розгалуженим кореневищем. Стебла прямі, прості або слабо розгалужені, під кошиками значно потовщені. Листки ланцетні, цілісні, цілокраї чи більш менш перистолопатеві, як і стебла вкриті короткими волосками і слабо павутинисті. Кошики поодинокі на верхівках стебел. Квіти рожеві або пурпурні; крайові — воронкоподібні, збільшені, безплідні; серединні — трубчасті, двостатеві. Сім'янки без чубчика[2].

Поширення ред.

Вид зростає в Україні, пд.-зх. Росії, а також у Грузії[4].

В Україні зростає на солонцюватих і солончакових луках, степових полях і як бур'ян на полях, у причорноморських степах. Декоративна[2]. Входить до переліків видів, що перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської та Запорізької областей[3].

Джерела ред.

  1. Phalacrachena inuloides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 355. (рос.)(укр.)
  3. а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
  4. The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 11 березня 2018. Процитовано 11.03.2018. (англ.)