Лисицин Євген Анатолійович

український футболіст

Євген Анатолійович Лисицин (нар. 16 липня 1981, Луганськ, УРСР) — російський та український футболіст, півзахисник.

Ф
Євген Лисицин
Особисті дані
Повне ім'я Євген Анатолійович Лисицин
Народження 16 липня 1981(1981-07-16) (42 роки)
  Луганськ, УРСР
Зріст 175 см
Вага 66 кг
Громадянство Україна Україна
Росія Росія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Україна «Зоря» (Л)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998 Україна «Авангард-Індустрія» 4 (0)
2001 Росія «Спартак» (М) 1 (0)
2002—2003 Росія «Факел» (В) 24 (1)
2004—2005 Росія «Терек» 2 (0)
2007 Україна «Сталь» (Дндз.) 13 (0)
2008—2009 Україна «Сталь» (Ал) 36 (3)
2010—2011 Україна «Закарпаття» 27 (3)
2011—2012 Україна «Миколаїв» 20 (2)
2012 Україна «Геліос» 18 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис ред.

Футболом розпочав займатися в СДЮШОР «Зоря». Перший тренер — А. С. Тарасов. У восьмому класі їздив в московський «Спартак» на перегляд, але змушений був покинути розташування «червоно-білих», тому що на той момент в Росії не було першості серед дублюючих складів, а в другій лізі легіонерам грати заборонялося. У випускному класі Євгена запросили в Ровеньки. Місцевий клуб «Авангард-Індустрія» зазнавав фінансових труднощів і тому залучав до складу зовсім молодих виконавців. Тут Євген провів 4 матчі. Першою повноцінною дорослою командою для Лисицина стала луганська «Еллада», яка виступала в чемпіонаті області. За цей колектив відіграв рік, ставав чемпіоном області.

Після «Еллади» в 2001 році Лисицин знову поїхав до Москви, де підписав повноцінний контракт. Виступав у дублі під керівництвом тренера Корольова. За основну команду зіграв 15 хвилин у матчі з «Зенітом» 30 червня 2001 року[1]. Російська кар'єра Лисицина продовжилася в воронезькому «Факелі», а потім у грозненському «Тереку». Після того як клуб втратив мсце в елітному російському дивізіоні, від послуг Лисицина вирішили відмовитися. Було декілька пропозицій від команд Росії та України, але суму відступних, яку вимагав «Терек», платити ніхто не бажав. У підсумку Євген не грав майже рік, чекаючи допоки закінчиться контракт з клубом.

Повернувшись в Україну в поганій спортивній формі, Лисицин приймає пропозицію дніпродзержинської «Сталі», а потім через півроку переберается ближче до сім'ї — в Алчевськ. Відігравши два роки в місцевій «Сталі», перейшов до ужгородського «Закарпаття»[2]. У цій команді відбувся дебют Лисицина в українській Прем'єр-лізі. У цьому сезоні ужгородці понизилися в класі. Провівши в «Закарпатті» ще сезон, Євген перейшов у МФК «Миколаїв». У складі «корабелів» був одним з лідерів на полі, виводив команду з капітанською пов'язкою. За підсумками сезону розділив звання найкращого гравця команди з Гудзікевичем і Бровкіним[3]. Сама ж миколаївська команда від вильоту до другої ліги врятувалася лише в додатковому матчі.

Напередодні старту сезону 2012/13 років перейшов до харківського «Геліоса»[4][5]. У Харкові зіграв в 18 матчах першого кола і в зимову паузу отримав від керівництва «сонячних» статус вільного агента[6]. У 2013 році захищав кольори аматорського клубу ФК «Попасна».

Досягнення ред.

Клубні ред.

Примітки ред.

Посилання ред.

Інтерв'ю