Відкрити головне меню

Станіслав Олександрович Гудзікевич (нар. 7 березня 1978, Могилів-Подільський[1], Вінницька область, УРСР) — радянський та український футболіст, півзахисник.

Ф
Станіслав Гудзікевич
Stanislav Hudzikevych.JPG
Гудзікевич у складі «Торпедо» в 2013 році
Особові дані
Повне ім'я Станіслав Олександрович
Гудзікевич
Народження 7 березня 1978(1978-03-07) (41 рік)
  Могилів-Подільський,
Вінницька область,
УРСР
Зріст 173 см
Вага 65 кг
Громадянство Україна Україна
Росія Росія
Позиція лівий півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єра
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1995—1996 Молдова «Ністру» (А) 4 (1)
2000 Казахстан «Батир» 10 (0)
2000 Казахстан «Жетису» 12 (0)
2002 Білорусь «Динамо» (Б) 13 (0)
2002—2005 Україна «Севастополь» 63 (8)
2005—2006 Україна «Оболонь» 8 (0)
2005—2006  Україна «Оболонь-2» 5 (1)
2006—2009 Україна «Севастополь» 104 (19)
2010 Україна «Іллічівець» 5 (1)
2010—2011 Україна «Арсенал» (БЦ) 24 (4)
2011—2013 Україна «Миколаїв» 50 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав у вищих дивізіонах Молдови, Казахстану, Білорусі й України. З капітанською пов'язкою виводив на поле команди ПФК «Севастополь»[1], «Арсенал» (Біла Церква)[1] та МФК «Миколаїв»[2]. Є одним з рекордсменів «Севастополя» за кількістю проведених матчів[3].

Зміст

Кар'єра гравцяРедагувати

У 1995 році після закінчення школи почав грати у професійний футбол в команді «Ністру» (Атаки)[1], яка виступала у вищому дивізіоні чемпіонату Молдови. Незабаром був покликаний в армію, де відслужив півтора року. У футбол в цей час грав у першостях області та Збройних Сил, при цьому тренувальні збори проходив з «Ністру»[1]. Після демобілізації ще близько півроку пограв у молдовській команді. Потім рік виступав у чемпіонаті Казахстану в складі «Батира» і «Жетису».

Після повернення в Україну грав у Прилуках за «Європу» в аматорському чемпіонаті, звідки був запрошений на перегляд в сімферопольську «Таврію»[1]. Тренер кримчан Валерій Петров, за словами Гудзікевича, хотів бачити його в «Таврії», але сам футболіст не знайшов порозуміння у фінансовому питанні з керівництвом клубу[1].

Наступний рік Гудзікевич провів у берестейському «Динамо». Через рік Валерій Петров, який тоді вже очолив «Севастополь», запросив півзахисника до себе. У Севастополі Гудзікевич відіграв з перервою на київську «Оболонь» шість з половиною років. Виходив на поле в 182 матчах[3], що є другим найкращим результатом в історії клубу[3]. Його прізвище значилося в заявочних списках перших восьми сезонів, проведених ПФК «Севастополь» в чемпіонатах України[3]. Виводив команду на поле як капітан. Ставав переможцем чемпіонату другої ліги. Наприкінці 2009 року, після завершення чергового контракту, футболіст і клуб прийняли спільне рішення не продовжувати його[3]. По завершенні співпраці клуб преміював Гудзікевича грошовою премією та цінним подарунком[3].

Взимку 2010 року уклав контракт з маріупольським «Іллічівцем». Був включений в заявку команди на Прем'єр-лігу[4]. 27 лютого 2010 року дебютував у вищому дивізіоні, вийшовши на заміну на 68-ій хвилині замість Ігоря Тищенка в гостьовому матчі проти запорізького «Металурга»[5]. Цей матч став єдиним для Станіслава в українській Прем'єр-лізі. Ще 8 ігор провів Гудзикевич в команді дублерів «Іллічівця». Після завершення сезону перейшов у білоцерківський «Арсенал».

Після завершення контракту з «канонірами» на початку сезону 2011/12 років перейшов у МФК «Миколаїв»[6], який, при однакових фінансових умовах з Білою Церквою, перебував територіально ближче до Севастополя, де проживала сім'я футболіста[1]. Досвідчений півзахисник за короткий період став головним каталізатором атак «корабелів»[7], одним з лідерів команди, а також був обраний віце-капітаном[1]. У наступному сезоні став повноправним капітаном[2]. По завершенні сезону 2012/13 років покинув МФК «Миколаїв»[8].

У серпні 2013 року продовжив кар'єру в іншій миколаївській команді - аматорському «Торпедо»[9]. Брав участь у матчах чемпіонату області та аматорського чемпіонату й Кубка України. Паралельно в 2014 році завоював Кубок Криму в складі «Гвадійця» (Гвардійське)[10].

У червні 2014 року був капітаном збірної команди міста Севастополя, яка приймала участь в турнірі на призи Президента Татарстану, який відбувся в Набережних Човнах[11]. Севастопольці стали володарями трофея, а Гудзікевич був визнаний найкращим півзахисником турніру[12].

Після окупації Криму Російською Федерацією та організації в Севастополі фейкового російського т.зв. ФК СКЧФ, Гудзікевич добровільно отримав російське громадянство і був запрошений до «нового клубу». 29 липня 2014 року року прийняв участь в першому в історії СКЧФ матчі: в контрольній грі проти ялтинської «Жемчужини» вивів команду на поле в ранзі капітана[13]. Оскільки ФІФА не зареєструвала клуб в системі реєстрації трансферів, СКЧФ не зміг укладати контракти з футболістами, у яких трансферні сертифікати в інших країнах, тому Гудзікевич не зміг бути заявлений в чемпіонат Росії і в серпні 2014 року було заявлено за «СКЧФ Севастополь-2» в чемпіонаті Криму[14].

У грудні 2015 року завершив кар'єру гравця і був призначений керівником селекційної служби СКЧФ[15]. У лютому 2016 року став тренером СКЧФ. При цьому в заявці клубу на сайті КФС числиться адміністратором.

Стиль гриРедагувати

На поле займав позицію лівого крайнього півзахисника[16][17] з акцентом на атаку[18]. Міг зіграти також зліва в захисті[19] і навіть справа в півзахисті[7][18]. Невисокий, легкий і швидкісний лівша[17]. Його активність неодноразово призводила до файлів суперників [7], а виконані ним після цього зі стандартних положень гострі навіси, приводили до небезпеки в штрафному майданчику суперника[19]. Володів лідерськими якостями[20].

Сім'яРедагувати

Одружений. Дружина родом з Макіївки. Пара розписалася в Севастополі[1].

ДосягненняРедагувати

Севастополь

СтатистикаРедагувати

Станом на 18 листопада 2014 року.
Клуб Сезон Чемпіонат Дубль Кубок інше Загалом
Р Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
  «Ністру» (Атаки) 1995/96 І 4 1 4 1
Загалом 4 1 0 0 0 0 0 0 4 1
Кіровець 1998/99 люб. 13 3 4 0 17 3
Загалом 13 3 0 0 4 0 0 0 17 3
  Батир 2000 І 10 0 10 0
Загалом 10 0 0 0 0 0 0 0 10 0
  Жетису 2000 І 12 0 12 0
Загалом 12 0 0 0 0 0 0 0 12 0
Європа 2000/01 люб. 17 3 17 3
Загалом 17 3 0 0 0 0 0 0 17 3
  Динамо (Берестя) 2002 І 13 0 13 0
Загалом 13 0 0 0 0 0 0 0 13 0
Севастополь 2002/03 ІІІ 14 3 14 3
2003/04 ІІІ 28 2 1 1 29 3
2004/05 ІІІ 21 3 1 0 22 3
Загалом 63 8 0 0 2 1 0 0 65 9
Оболонь 2005/06 ІІ 8 0 0 0 8 0
Итого 8 0 0 0 0 0 0 0 8 0
Оболонь-2 2005/06 ІІІ 5 1 5 1
Итого 5 1 0 0 0 0 0 0 5 1
Севастополь 2005/06 ІІІ 14 3 14 3
2006/07 ІІІ 20 6 5 0 25 6
2007/08 ІІ 31 3 2 0 33 3
2008/09 ІІ 25 4 1 0 26 4
2009/10 ІІ 14 3 1 0 15 3
Загалом 104 19 0 0 9 0 0 0 113 19
«Іллічівець» 2009/10 І 1 0 8 2 1[21] 0
Загалом 1 0 8 2 0 0 0 0 1[21] 0
Арсенал 2010/11 ІІ 21 4 1 0 22 4
2011/12 ІІ 3 0 3 0
Загалом 24 4 0 0 1 0 0 0 25 4
Миколаїв 2011/12 ІІ 25 2 1 1 1 1 27 4
2012/13 ІІ 25 2 1 1 26 3
Загалом 50 4 0 0 2 2 1 1 53 7
Торпедо 2013 ам. 2 0 2 0
2014 ам. 5 0 5 0
Загалом 5 0 0 0 2 0 0 0 7 0
  СКЧФ Севастополь-2
2014 ам. 8 2 8 2
Загалом 8 2 0 0 0 0 0 0 8 2
Усього за кар'єру 294[22] 37 8 2 14[22] 3 1 1 309[23] 41

Джерела статистичних даних: офіційні сайти ФФУ, УПЛ та ФК СКЧФ Севастополь, сайти teams.by та kaz-football.kz

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л Станіслав Гудзикевич: «Не піду з футболу, допоки не зіграю в Севастополі» (ru). Офіційний сайт ФК СКЧФ (Севастополь). 2012-01-03. Архів оригіналу за 2014-11-17. Процитовано 2017-08-07. 
  2. а б Станіслав Гудзикевич: «Команда готується дати справжній бій» (ru). Прес-служба ФК «Севастополь». 2012-07-24. Архів оригіналу за 2014-11-29. Процитовано 2017-08-08. 
  3. а б в г д е Гудзікевич не припиняє кар'єру футболіста (ru). Офіційний сайт ПФК «Севастополь». 2010-01-14. Архів оригіналу за 2014-11-29. Процитовано 2017-08-08. 
  4. «Іллічівець» дозаявив новачків (ru). Офіційний сайт ФК «Іллічівець». 2010-02-25. Архів оригіналу за 2014-11-19. Процитовано 2017-08-08. 
  5. Протокол матчу «Металург» З - «Іллічівець» (ru). УПЛ. 2010-02-27. Архів оригіналу за 2014-11-19. Процитовано 2017-08-08. 
  6. МФК «Миколаїв» підписав контракти з новими гравцями (ru). Вадим Сірий, «Николаевские новости». 2011-08-15. Архів оригіналу за 2017-08-08. Процитовано 2017-08-08. 
  7. а б в Перша ліга. Збірна туру (ru). Артур Валерко, Football.ua. 2011-08-22. Архів оригіналу за 2017-08-08. Процитовано 2017-08-08. 
  8. МФК «Миколаїв»: декілька гравців залишають команду (ru). Офіційний сайт МФК «Миколаїв». 2013-06-26. Архів оригіналу за 2013-12-17. Процитовано 2017-08-08. 
  9. Гудзікевич підсилив «Торпедо» (ru). Олександр Двойнісюк, «Николаевские новости». 2013-08-26. Архів оригіналу за 2017-08-08. Процитовано 2017-08-08. 
  10. «Гвардієць» завоював Кубок Криму 2014 (ru). Прес-служба СК «Таврія». 2014-05-07. Архів оригіналу за 2016-03-04. Процитовано 2017-08-08. 
  11. Збірна Севастополя вирушила в Набережні Човни (ru). Офіційний сайт ФК «СКЧФ Севастополь». 2014-06-06. Архів оригіналу за 2014-08-12. Процитовано 2017-08-08. 
  12. Кубок Татарстану у Севастополя. Як це було (ru). Офіційний сайт ФК «СКЧФ Севастополь». 2014-06-11. Архів оригіналу за 2014-08-12. Процитовано 2017-08-08. 
  13. Товариський матч. «СКЧФ Севастополь» - «Жемчуина». Перша оцінка сил (ru). Офіційний сайт ФК «СКЧФ Севастополь». 2014-07-30. Архів оригіналу за 2014-08-12. Процитовано 2017-08-08. 
  14. «СКЧФ Севастополь-2» заявив на чемпіонат Криму 26 гравців (ru). Офіційний сайт ФК «СКЧФ Севастополь». 2014-08-28. Архів оригіналу за 2014-08-30. Процитовано 2017-08-08. 
  15. Міжсезоння 2015/2016. Перші кадрові рішення | ФК СКЧФ Севастополь. Архів оригіналу за 3 лютий 2016. Процитовано 8 серпень 2017. 
  16. Ігор Артимович: «Найближчі матчі стануть для «Арсеналу» моментом істини» (ru). «Спорт-Экспресс в Україні». 2011-08-25. Архів оригіналу за 2017-08-08. Процитовано 2017-08-08. 
  17. а б Станіслав Гудзикевич покине ПФК «Севастополь». «Солідний інвестор» - прийме (ru). Севастопольський портал. 2009-12-22. Архів оригіналу за 2010-01-02. Процитовано 2017-08-08. 
  18. а б Перша ліга. Збірна туру (ru). Артур Валерко, Football.ua. 2012-05-10. Архів оригіналу за 2017-08-08. Процитовано 2017-08-08. 
  19. а б Перша ліга. Збірна 6-го туру (ru). Артур Валерко, Football.ua. 2012-08-19. Архів оригіналу за 2017-08-08. Процитовано 2017-08-08. 
  20. Перша ліга. Другий ешелон. На зимівлю! (ru). Артур Валерко, Football.ua. 2011-11-24. Архів оригіналу за 2017-08-08. Процитовано 2017-08-08. 
  21. а б Без урахування матчів молодіжного чемпіонату
  22. а б Без урахування матчів аматорського чемпіонату
  23. Без урахування матчів аматорського та молодіжного чемпіонатів

ПосиланняРедагувати