Лес Шеннон

англійський футболіст

Лес Шеннон (англ. Les Shannon, 12 березня 1926, Ліверпуль — 2 грудня 2007, Лейтон-Баззерд) — англійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Лес Шеннон
Особисті дані
Народження 12 березня 1926(1926-03-12)
  Ліверпуль, Англія
Смерть 2 грудня 2007(2007-12-02) (81 рік)
  Лейтон-Баззерд, Англія
Зріст 170 см
Громадянство  Велика Британія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1944-1947 Англія «Ліверпуль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1947–1949 Англія «Ліверпуль» 11 (1)
1949–1958 Англія «Бернлі» 263 (39)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1958–1959 Англія «Бернлі» (мол.)
1959–1962 Англія «Евертон» (мол.)
1962–1966 Англія «Арсенал» (асист.)
1966–1969 Англія «Бері»
1969–1970 Англія «Блекпул»
1971–1974 Греція ПАОК
1975–1976 Греція «Іракліс»
1976–1977 Греція «Олімпіакос»
1978 Греція «Панахаїкі»
1979–1980 Греція ОФІ
1980–1981 Норвегія «Бранн»
1982–1984 Греція ОФІ

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав за клуби «Ліверпуль» та «Бернлі». Як тренер значну частину кар'єри провів у Греції, де став триразовим володарем національного Кубка.

Ігрова кар'єра ред.

Народився 12 березня 1926 року в місті Ліверпуль. Через свій невисокий зріст (170 см) Лес не зумів потрапити в академію «Евертона»[1], втім в листопаді 1944 року підписав контракт з іншим місцевим клубом «Ліверпуль»[2].

Лес дебютував за першу команду «червоних» 17 квітня 1948 року, в кінці сезону 1947/48, коли замінив Альберта Стаббінса[en] в домашньому матчі проти «Манчестер Сіті»[1]. Це був один з усього лише двох матчів, які пропустив Альберт в тому сезоні. У наступному сезоні Шеннон відіграв в перших десяти турах, оскільки Стаббінс був травмований, але після цього був замінений Сирілом Даном[en]. Єдиний свій гол за «Ліверпуль» він забив у ворота «Шеффілд Юнайтед» 30 серпня 1948 року[2].

В листопаді 1949 року Шеннон перейшов в «Бернлі» за 6000 фунтів стерлінгів[1]. У новій команді спочатку теж не був на перших ролях, але з сезону 1951/52 став основним гравцем[3], виступаючи в парі з Джиммі Макілроєм і залишався ним протягом семи сезонів аж до приходу на посаду головного тренера Гаррі Поттса[en] у 1958 році. При ньому Шеннон зіграв лише у восьми матчах протягом наступного сезону 1958/59[3], після чого у серпні 1959 року завершив ігрову кар'єру[1].

Кар'єра тренера ред.

Після того, Шеннон закінчив свій виступ за «Бернлі», він очолив їх резервну команду, де працював протягом року. У 1959 році Лес повернувся в Ліверпуль і аж до 1962 року тренував молодіжну команду «Евертона»[2], поки не приєднався до тренерського штабу Біллі Райта в «Арсеналі», де вони працювали у тандемі аж до 1966 року[4].

Після чотирьох років, проведених на «Гайбері», Шеннон зайняв пост головного тренера в клубі Другого дивізіону «Бері», який закінчив сезон на дні турнірної таблиці і вилетів з Ліги. На наступний рік команда Шеннона знову повернулася у Другій дивізіон, випередивши «Оксфорд Юнайтед», але всього лише для того, щоб в 1969 році знову опуститися в самий низ таблиці, після чого Шеннон покинув клуб і очолив «Блекпул». З цією командою Лес став другим у Другому дивізіоні 1969/70 і вивів її в елітний дивізіон. Втім там команда виступала невдало і йшла на останньому місці, тому Шеннон покинув клуб по ходу наступного сезону, а команда вже без Леса понизилась у класі.

У 1971 році Шеннон переїхав до Греції, прийнявши пропозицію ПАОКа, який він очолював до 1974 року. З грецьким клубом він двічі виграв Кубок країни в 1972 і 1974 роках, а також став віце-чемпіоном Греції в 1973 році і зіграв в чвертьфіналі Кубка володарів кубків 1973/74 проти «Мілана». Незважаючи на його досягнення Шеннон все ж був звільнений з поста головного тренера ПАОК 1974 році, після чого він очолив «Іракліс». Цьому клубу він допоміг виграти єдиний трофей за весь час їх існування — Кубок Греції в 1976 році.

Після цього Шеннон став головним тренером «Олімпіакоса», з яким став віце-чемпіоном у сезоні 1976/77, після цього шість місяців тренував «Панахаїкі», а потім очолював ОФІ з острова Крит.

Потім Шеннон ненадовго повернувся в Англію в якості радника в «Порт Вейл»[5], а після цього очолив норвезький «Бранн» та знову очолював ОФІ, перш ніж назавжди повернутися в Англію в 1984 році. Там він влаштувався в Бедфордширі і зайняв пост скаута в «Лутоні», працюючи до 2001 року[2]. Після закінчення тренерської кар'єри, Лес Шеннон працював на телебаченні.

2 грудня 2007 року, у віці 81 року, Шеннон пішов з життя після тривалої боротьби з хворобою Альцгеймера[6].

Титули і досягнення ред.

Як тренера ред.

ПАОК: 1971–72, 1973–74
«Іракліс»: 1975–76

Примітки ред.

  1. а б в г Les Shannon: Feisty footballer and coach. The Independent. London. 13 грудня 2007. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 24 січня 2013.
  2. а б в г Player profile. lfchistory.net. Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 24 січня 2013.
  3. а б Scholes, Tony. Burnley Career Stats. clarets-mad.co.uk. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 24 січня 2013.
  4. Match Programme. Arsenal.com. 18 March 2006. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 11 листопада 2018.
  5. Kent, Jeff (1996). Port Vale Personalities. Witan Books. с. 262. ISBN 0-9529152-0-0. ASIN 0952915200.
  6. Шеннон, Лес — liverbird.ru. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 11 листопада 2018.

Посилання ред.