Відкрити головне меню

Леснікова Олександра Петрівна

акторка

Олекса́ндра Петрі́вна Леснікова (* 15 травня 1926, комуна «Червона поляна» під Новосибірськом — † 11 серпня 2008, Харків) — заслужена артистка України, майстиня художнього слова.

Леснікова Олександра Петрівна
Леснікова Олександра Петрівна.jpg
Народилася 15 травня 1926(1926-05-15)
комуна “Червона поляна” під Новосибірськом
Померла 11 серпня 2008(2008-08-11) (82 роки)
Харків
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність художня декламація
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Нагороди та премії
Заслужений артист України

ЖиттєписРедагувати

Батько мобілізований до Радянської армії, служив на Далекому Сході, туди перебралися й жінка з дочкою. Згодом в часі військової служби батька родина переїздить до Ленінграду, Там Олександра ходила до школи творчого виховання дітей, навчалася художньому читанню та балету. Через три роки родина вчергове переїздить — командирування в Ленінградську область батька.

З початком нацистсько-радянської війни родина евакуйовується в Сибір. Проживали в місті Сирдар'я, 1943 року перебираються під Харків в Дергачі, де формувався бойовий підрозділ, в якому служив її батько. Зустрітися з ним родині не вдалося — за день до їх приїзду частину перевели ближче до фронту.

Після війни в Харкові екстерном закінчила середню школу при зооветеринарному інституті. Поступає на бібліотечний факультет Харківського педагогічного інституту. Згодом переводиться на класичне відділення філологічного факультету Харківського університету. Брала участь в студенських олімпіадах по читаннях творів російських та українських письменників і поетів.

Її виступ примітив Мар'яненко Іван Олександрович, та дав рекомендації, Олександру прийняли в театральний інститут. Акторської майстерності вчилася у Олексія Борисовича Глаголіна, сценічну мову — у Любича Івана Сергійовича.

Попросила розподілення в Харківську філармонію, прийнята в штат акторів розмовного жанру в часі командирування директриси Ганни Самойленко, через що було багато неприємностей.

За час своєї декламаторської кар'єри мала більше тридцяти сольних програм — декламувала твори Бернса, Блока, Гейне, Гріна, Доде, Єренбурга, Єсеніна, Заболоцького, Костенка, Лермонтова, Джека Лондона, Некрасова, Паустовського, Польового, Пришвіна, Пушкіна, Рильського, Свєтлова, Сельвинського, О. Толстого, Чехова, Шевченка, Шекспіра.

2006 року отримала премію «За віддане служіння мистецтву» міжнародного благодійного фонду Олександра Фельдмана «Народне визнання».

Проводиться конкурс читців її імені.

ДжерелаРедагувати