Леслав Цмікевич

польський футболіст

Леслав Цмікевич (пол. Lesław Ćmikiewicz; нар. 25 серпня 1948, Вроцлав, Польща) — польський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника.

Ф
Леслав Цмікевич
Леслав Цмікевич
Леслав Цмікевич
Леслав Цмікевич під час відкриття «Орлика»
у Воліні 2009 року
Особисті дані
Народження 25 серпня 1948(1948-08-25) (76 років)
  Вроцлав, Польща
Зріст 173 см
Вага 71 кг[1]
Громадянство Польща Польща
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1960—1965 Польща «Лотник» (Вроцлав)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1965—1970 Польща «Шльонськ» ? (?)
1970—1979 Польща «Легія» (В) 225 (14)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г)
1980—1981
1981
США «Нью-Йорк Ерроуз»
США «Чикаго Горізонс»
6 (1)
11 (12)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1970—1979 Польща Польща 57 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1982—1985
1985—1986
1986
1986—1988
1988—1989
1989—1990
1993
1994—1995
2000—2001
2005—2006
Польща «Мотор» (Л)
Польща «Сталь» (Р)
Польща «Гурник» (Забже)
Польща «Гутник» (Кр)
Польща «Погонь» (Щ)
Польща «Гвардія» (В)
Польща Польща
Польща «Радомсько»
Польща Польща U-21
Польща «Тур» (Т)
Звання, нагороди
Нагороди
золотий хрест Заслуги офіцерський хрест ордена Відродження Польщі

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

ред.

Народився в сім'ї вихідців зі Східних Кресів, після завершення війни осіли у Вроцлаві[2]. Вихованець вроцлавського клубу «Лотник». Цмікевич протягом п'яти років грав за «Шльонськ», а в 1970 році перейшов у «Легію», у складі якої зіграв 226 матчів та відзначився 14-а голами. У футболці столичного клубу став віце-чемпіоном Польщі (1971), володарем кубку Польщі 1973 та 1980 років, а також чвертьфіналістом Кубку європейських чемпіонів 1971 року. Також був капітаном команди.

На початку 1880-х виїхав до США, виступав у клубах MISL«Нью-Йорк Ерроуз» та «Чикаго Горізонс».

Кар'єра в збірній

ред.

Леслав Цмікевич виступав у збірній Польщі з 1970 року. У 1972 році брав участь у всіх матчах олімпійського турніру ігор у Мюнхені, де збірна Польщі стала чемпіоном. Також грав на чемпіонаті світу-1974 і Олімпіаді в Монреалі. Останній матч за збірну Цьмикєвич провів 18 квітня 1979 року, коли в Лейпцизі поляки поступилися збірній НДР. Всього у складі збірної Польщі брав участь в 57 матчах, не забив жодного м'яча[3].

У вересні 1972 року йому було присвоєно Золотий знак ПЗПН.

Кар'єра тренера

ред.

По заверенні кар'єри футболіста розпочав тренерську діяльність. Тренерську кар'єру Цмікевич розочав у 1981 році, ставши помічником Казімєжа Гурського в «Легії». Самостійно працював з «Мотором» (Люблін), «Сталлю» (Ряшів), «Гурником» (Забже), «Гутник» (Краків), «Погонню» (Щецин), «Гвардією» (Варшава). У 1989 році став помічником Анджея Стрейляу в збірній Польщі, а після відставки Стрейляу восени 1993 року став головним тренером збірної, яка під його керівництвом програла 3 останніх відбіркових матчі чемпіонату світу-1994 і не потрапила у фінальну стадію. Після збірної тренував «Радомсько», а в 2000 році очолив молодіжну збірну Польщі, але не зміг вивести її до фінального турніру молодіжного чемпіонату Європи-2002. У сезоні 2003/0 років4 допомагав Стефану Маєвському в «Аміці». Декілька років Леслав Цмікевич був асистентом Казімєжа Гурського в команді ветеранів «Орли Гурського», складеної з гравців збірної Польщі 1970-х років. У сезоні 2005/06 років тренував «Тур» з Турека, пішов у відставку 26 квітня 2006 року після поразки від «Здруя». З жовтня 2006 року до літа 2008 року працював другим тренером у «Краковії», де знову допомагав Маєвському.

Нагороджений Орденом Відродження Польщі (2001 року) та Відзнакою столичного міста Варшава (2011)[4]. Член клубу видатних гравців збірної[5].

По завершенні кар'єри

ред.

Член почесного комітету, який підтримував Броніслава Коморовського перед президентськими виборами у Польщі у 2015 році[6].

Досягнення

ред.

Клубні

ред.

У збірній

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Olympedia — 2006.
  2. Orły Górskiego — Lesław Ćmikiewicz [Архівовано 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.](пол.)
  3. Інформація на сайті збірної Польщі [Архівовано 2012-02-17 у Wayback Machine.](пол.)
  4. Nagrody m.st. Warszawy przyznane w 2011 roku. Urząd m. st. Warszawy. 16 czerwca 2011. Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 2 lipca 2012.
  5. Nowi członkowie Klubu Wybitnego Reprezentanta (пол.)
  6. Barbara Sowa (16 березня 2015). Kto wszedł do komitetu poparcia Komorowskiego, a kto z niego wypadł? Cała lista. dziennik.pl. Архів оригіналу за 7 листопада 2018. Процитовано 21 березня 2015.

Посилання

ред.