Відкрити головне меню

Казі́мєж Кла́удіуш Гу́рський (пол. Kazimierz Klaudiusz Górski; 2 березня 1921, Львів — 23 травня 2006, Варшава) — польський футболіст, тренер і футбольний функціонер. За підсумками голосування найавторитетнішого тижневика «Piłka Nożna» отримав нагороду у категорії «Найкращий польський тренер XX століття». У 1991—1995 роках був президентом Польського Футбольного Союзу (ПЗПН).

Ф
Казімєж Ґурський
Kazimierz Górski.jpg
Особові дані
Повне ім'я Казімєж Клаудіуш Ґурський
Народження 2 березня 1921(1921-03-02)
  Польща Львів
Смерть 23 травня 2006(2006-05-23) (85 років)
  Польща Варшава
Зріст 173 см
Вага 68 кг
Прізвисько саренка
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1936—1939
1940—1941
1944
1945—1953
Польща РКС «Львів»
СРСР «Спартак» (Львів)
СРСР «Динамо» (Львів)
Польща «Легія» (Варшава)



81 (34)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1948 Польща Польща 1 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1959
1960—1962
1963—1964
1964—1966
1970—1976
1973
1977—1978
1979—1980
1980—1981
1981—1982
1983
1983—1985
Польща «Легія» (Варшава)
Польща «Легія» (Варшава)
Польща «Люблінянка» (Люблін)
Польща «Гвардія» (Варшава)
Польща Польща
Польща ЛКС «Лодзь»
Греція «Панатінаїкос» (Афіни)
Греція «Касторія»
Греція «Олімпіакос»
Польща «Легія»
Греція «Олімпіакос»
Греція «Етнікос»
Звання, нагороди
Нагороди
орден Відродження Польщі

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився і виріс на Богданівці, де мешкав хлопцем у двоповерховому будинку приблизно на місці теперішнього ТЦ «Скриня». Навчався у львівській чоловічій гімназії імені Яна Кохановського (нині — Львівський художній ліцей), що на вул. Хотинській, 6.[1]

Футбольна кар'єраРедагувати

Клубна кар'єраРедагувати

Виступав за львівські команди РКС, «Спартак» і «Динамо». Після вимушеної еміграції у 1945 р. перейшов до варшавської «Легії», де у 1953 році закінчив кар'єру футболіста.

Кар'єра у збірнійРедагувати

Тільки одного разу виходив у складі національної збірної Польщі. 26 червня 1948 провів на полі 34 хвилини у міжнародному матчі проти Данії (0:8).

Тренерська кар'єраРедагувати

У 1952 році закінчив тренерські курси у Вищій школі фізичного виховання у Кракові, а у 1980 Вищу академію фізичного виховання у Вроцлаві.

У 1954 самостійно почав тренувати клуб «Маримонт» (Варшава). Першим професійним клубом була у 1959 варшавська «Легія», яку тренував ще двічі.

Також працював у командах: «Люблінянка» (Люблін), «Гвардія» (Варшава), ЛКС «Лодзь», «Панатінаїкос» (Афіни), «Касторія», «Олімпіакос» та «Етнікос». З «Панатінаїкосом» і «Олімпіакосом» ставав чемпіоном Греції.

У 1970—1976 роках головний тренер національної збірної Польщі, з якою здобув золоті медалі на Олімпійських іграх у Мюнхені (1972), срібні медалі (3-тє місце) на Чемпіонаті світу у ФРН (1974) і срібні медалі на Олімпійських іграх у Монреалі (1976). Очолював збірну у 73 матчах, в яких команда здобула 45 перемог.

Титули та досягненняРедагувати

ТренерськіРедагувати

ВшануванняРедагувати

20 листопада 2015 року у рідному місті Казімежа Гурського, в спортзалі Львівського інституту банківської справи Національного банку України проведений юнацький футбольний турнір, присвячений легендарному тренеру.[3] По закінченню турніру львівському художньому ліцею, в приміщенні якого навчався Ґурський передали пам’ятну таблицю, для її встановлення на фасаді будинку навчального закладу.[4]

Наприкінці травня 2017 року у Львові за участю керівництва Мінмолодьспорту України та Міністерства туризму і спорту Польщі відкрито меморіальну таблицю славній постаті в історії львівського футболу, видатному польському тренерові Казімежу Гурському, встановлену на фасаді львівського художнього ліцею, що на вул. Хотинській, 6.[5]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Ілько Лемко. Богданівка — романтична дільниця Львова // Цікавинки з історії Львова: літературно-художнє видання. — Львів : Апріорі, 2011. — С. 122. — ISBN 978-617-629-024-7.
  • Górski K.]] Pół wieku z piłką. — Sport i turystyka, 1985. — 304 s. — 83-217-2569-4 (пол.)
  • Jaremko J. Ostatni z lwowskich muszkieterów / Kurier Galicyjski. — 17 marca — 10 kwietnia 2017. — № 5 (273). — S. 23. (пол.)

ПосиланняРедагувати