Лепєй (поезія)
Лепєй, інакше лепюх (пол. Lepiej, пол. lepiuch) (досл. краще) — коротке, односкладне, часто безглузде, гротескне римування, зазвичай складається з двох віршів. Винахід цієї форми приписують Віславі Шимборській, а назву цьому жанру дав її секретар Міхал Русінек[1]. Перший вірш лепєя зазвичай описує якусь дуже неприємну подію, тоді як другий стверджує, що це все одно краще, ніж щось (на перший погляд) нешкідливе.
Порожній елемент Вікіданих |
Перший вірш починається прислівником «краще» або прикметником «кращий, краща», а другий вірш — сполучником «ніж». За замовчуванням кожен із двох віршів лепєя містить 8 складів.
Роберт Луїс Стівенсон — шотландський прозаїк, поет і мандрівник, головний представник неоромантизму в британській літературі, є автором такої сентенції:
Краще марнувати здоров'я, як марнотратник, ніж марнувати його, як скнара.
Лепєй як літературна форма, розвинувся для порівняння двох варіантів, не пов’язаних з їжею чи кулінарною пропозицією. Лепєй став формою словесної гри та сатирично-поетичної імпровізації.
У збірці фривольних творів Шимборської під назвою «Редактори» пол. Błysk rewolwru [2] запроваджують новий піджанр, який краще назвати лепєй готельний.
Примітки
ред.- ↑ Konkurs na wakacje – piszemy lepieje!
- ↑ Błysk rewolwru. Warszawa: Agora, 2013, ss. 122-123. ISBN 978-83-268-1248-4.