Відкрити головне меню

Архієпи́скоп Каре́льський і всіє́ї Фінля́ндії Лев (фін. Leo Makkonen *4 червня 1948, муніципалітет Піелавесі, область Північна Саво, Фінляндія) — предстоятель Фінляндської Православної Церкви (Константинопольський патріархат). Хіротонія — 25 жовтня 2001. Національність — карел.

Лео (Макконен)
ArkkipiispaLeo.png
Архієпи́скоп Каре́льський і всіє́ї Фінля́ндії
25 жовтня 2001 — 24.08.2019
Член синоду Фінляндської ПЦ
1975 — 24.08.2019
 
Народження: 4 червня 1948(1948-06-04) (71 рік)
Pielavesi[d], Північна Савонія, Куопіоська губернія, Фінляндія
Єп. хіротонія: 25 лютого 1979
Лео у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у карельській родині Александра Макконена (Aleksanteri Makkonen) та Євдокії Туса (Jeudokia Tusa). 1972 закінчив Православну духовну семінарію в Куопіо — кафедральному місті ФПЦ. Рукопокладений Митрополитом Гельсінським Іоанном у сан диякона 20 липня 1973, а двома днями пізніше у сан священика. Вчився на педагогічному факультеті університету міста Турку, котрий закінчив 1978.

1973—1979 на викладацькій роботі, зокрема у місті Турку. Одержав диплом магістра православного богослів'я в Університеті Йоенсуу 1995. В українських джерелах транскрипція імені митрополита — Лео, як правило наслідує російську та грецьку традицію — Лев.

АрхієрейРедагувати

  • 25 лютого 1979 рукопокладений у єпископа Йоенсуу, вікарія Карельської єпархії;
  • 1979 обраний митрополитом єпархії Оулу. На кафедру зійшов 1 січня 1980;
  • 1996 висвячений на єпископа єпархії Гельсінкі;
  • 25 жовтня 2001 на Церковному Соборі Фінляндської Православної Церкви обраний архієпископом Карельським і всієї Фінляндії.

Член Синоду ФПЦ з 1975.

Громадська діяльністьРедагувати

Багато зусиль докладає до розвитку карельської культури, в тому числі церковної. Сприяє вивченню карельською мови вірними ФПЦ, зміцненню карельського національного ідентитету серед пастви, надання офіційного статусу карельській мові у Фінляндії. Голова Товариства карельської мови.

Зв'язки з УкраїноюРедагувати

Архієпископ Лео кілька разів відвідував Україну із офіційним візитом. Останній раз він перебував в Україні з 8 по 16 травня 2009, брав участь у службах разом з архієреями УПЦ МП:

« Я з радістю прийняв запрошення Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Володимира, якого знаю вже багато років. Познайомились ми давно, ще коли обидва вчились у Троїце-Сергієвій Лаврі. Протягом нинішнього року ми з ним бачились не одного разу, дуже приємно, що така зустріч відбулася і в Україні. Вчора ми теж добре поспілкувалися з Блаженнішим Владикою Володимиром.

Загалом я з задоволенням сприймаю цю подорож, адже Україна відома у світі як дуже релігійна держава. Мені приємно чути про те, що Українська Православна Церква розвивається і зростає. З радістю чую про те, що тут, на цьому місці, з часом буде збудований великий Кафедральний собор Воскресіння Христового – головний храм Української Православної Церкви.

»

У листопаді 2018 зустрівся з Петром Порошенком де підтримав процес Надання автокефалії Українській православній церкві і сказав, що «Українці мають право створити власну церкву, як мали право фіни 100 років тому»[2].

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати