Леопольд фон Ранке

Ранке, Леопольд фон (нім. Leopold von Ranke; 21 грудня 1795, Віе, Тюрингія — 23 травня 1886, Берлін) — офіційний історіограф Пруссії (з 1841 р.), який розробив методологію сучасної історіографії, засновану на абсолютизації архівних джерел і прагненні до історизму. Ввів в академічну практику історичні семінари, з яких вийшло багато талановитих істориків.

Леопольд фон Ранке
Leopold von Ranke
Портрет Леопольда фон Ранке, Адольф Йебенс, 1875
Портрет Леопольда фон Ранке, Адольф Йебенс, 1875
Народився 21 грудня 1795(1795-12-21)
Віе
Помер 23 травня 1886(1886-05-23) (90 років)
Берлін
Поховання
Країна Німецька імперія Німецька імперія
Національність Німець
Діяльність історик, науково-педагогічний працівник, викладач університету, письменник
Alma mater Лейпцизький університет
Галузь Історик
Заклад Берлінський університет
Посада Historiographer of the Prussian stated
Ступінь доктор наук
Вчителі Ґотфрід Герман
Відомі учні Albert Hauckd
Членство Сербське вчене товариствоd, Society of Serbian Lettersd, Німецький археологічний інститут, Петербурзька академія наук, Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Геттінгенська академія наук, Баварська академія наук і Туринська академія наук[1]
Рід Ranke familyd
Брати, сестри Friedrich Heinrich Ranked, Karl Ferdinand Ranked і Ernst Ranked
У шлюбі з Clarissa Gravesd
Діти Otto von Ranked[2], Maximiliane von Ranked[2], Fridhelm von Ranked[2] і Albrecht von Ranked[2]
Нагороди

CMNS: Леопольд фон Ранке у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Дитинство Ранке минуло в середовищі суворої лютеранської релігійності та консервативності. Батько Ранке був юристом, всі його нащадки — духовними особами.

Навчався в Дондорфській монастирській школі, потім Шульпфорті та в Лейпцигському університеті.

Був членом Німецького археологічного інституту, Нідерландської королівської академії наук, членом-кореспондентом Санкт-Петербурзької академії наук.

ПраціРедагувати

  • Історія романських і германських народів з 1494 до 1535 р. (1824).
  • Державці і народи Південної Європи в XVI—XVII ст.(1834—1836).
  • Німецька історія в епоху реформації (1839—1847).
  • Дванадцять книг прусської історії (1874).

УчніРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Туринська академія наук — 1757.
  2. а б в г Lundy D. R. The Peerage

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати