Леопольд фон Ранке

Ранке, Леопольд фон (нім. Leopold von Ranke; 21 грудня 1795, Віе, Тюрингія — 23 травня 1886, Берлін) — офіційний історіограф Пруссії (з 1841 р.), який розробив методологію сучасної історіографії, засновану на абсолютизації архівних джерел і прагненні до історизму. Ввів в академічну практику історичні семінари, з яких вийшло багато талановитих істориків.

Леопольд фон Ранке
Leopold von Ranke
Портрет Леопольда фон Ранке, Адольф Йебенс, 1875
Портрет Леопольда фон Ранке, Адольф Йебенс, 1875
Народився 21 грудня 1795(1795-12-21)
Віе
Помер 23 травня 1886(1886-05-23) (90 років)
Берлін
Поховання Sophienkirched
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Національність Німець
Діяльність історик, науковий працівник, викладач університету, письменник
Alma mater Лейпцизький університет
Сфера інтересів Історик
Заклад Берлінський університет
Посада Q41160478?
Науковий ступінь доктор наук
Вчителі Ґотфрід Герман
Відомі учні Albert Hauckd
Член Сербське вчене товариствоd, Society of Serbian Lettersd, Німецький археологічний інститут, Петербурзька академія наук, Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Геттінгенська академія наук, Баварська академія наук і Академія наук Туринаd
Рід Ranke familyd
Брати, сестри  • Friedrich Heinrich Ranked, Karl Ferdinand Ranked і Ernst Ranked
У шлюбі з Clarissa Gravesd
Діти Otto von Ranked[1], Maximiliane von Ranked[1], Friduhelm Ranked[1] і Albrecht von Ranked[1]
Нагороди

CMNS: Леопольд фон Ранке у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Дитинство Ранке минуло в середовищі суворої лютеранської релігійності та консервативності. Батько Ранке був юристом, всі його нащадки — духовними особами.

Навчався в Дондорфській монастирській школі, потім Шульпфорті та в Лейпцигському університеті.

Був членом Німецького археологічного інституту, Нідерландської королівської академії наук, членом-кореспондентом Санкт-Петербурзької академії наук.

ПраціРедагувати

  • Історія романських і германських народів з 1494 до 1535 р. (1824).
  • Державці і народи Південної Європи в XVI—XVII ст.(1834—1836).
  • Німецька історія в епоху реформації (1839—1847).
  • Дванадцять книг прусської історії (1874).

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати