Леон Цукерт

канадський музикант

Леон Цукерт (4 травня 1904 року — 29 травня 1992 року) [1] — канадський композитор, [2] диригент, аранжувальник, скрипаль, альтист і радіопіонер українського походження. Був одружений на поетесі Еллі Бобров, з якою спільно працював над багатьма піснями.[3][4]

Леон Цукерт
Народився 4 травня 1904(1904-05-04)
Помер 29 травня 1992(1992-05-29) (88 років)
Країна  Канада
Діяльність диригент, композитор

Біографія ред.

Ранні роки життя та освіта ред.

Цукерт народився в місті Полтава, Україна, в єврейській родині. З 1916 по 1918 рік Цукерт вивчав скрипку у Бориса Бродського в школі Імператорського музичного товариства в Полтаві[5]. Під час російської революції його батько був заарештований і помер у в'язниці; сім’я переїхала до Польщі[6].

Кар'єра ред.

У Польщі, Цукерт працював на лісозаготі, а потім як віоліст, граючи спочатку в кафе, а згодом — у військовому оркестрі[6].

Згодом переїхав до Аргентини, де прожив шість років, граючи музику для супроводження кінопоказів[7], а також у симфонічному оркестрі.

У 1929 році Іммігрував до Канади[5], приєднавшись до родини в Торонто, де короткий час грав на скрипці в радіооркестрі.

Згодом переїхав у Вінніпег, штат Манітоба, де грав у симфонічному оркестрі Вінніпега[6].

У 1930-х роках провів радіо-шоу скрипкової та фортепіанної музики «До дикої троянди» для CBC (тоді відомого як CRC, або Канадська комісія радіо) [5]. Організував 16-інструментний ансамбль «Лос Памперос», яким керував під час шоу, аранжуючи більшу частину музики самостійно.

Пізніше Цукерт здійснив гастролі з рядом оркестрів, сценічних компаній та танцювальних колективів Канадою та США.

Грав із симфонічним оркестром Торонто з 1951 по 1956 рік[6].

У 1963-1965 і 19671969 роках був помічником диригента та головним скрипалем Симфонічного оркестру Галіфакса[8].

У 1974 році CBC доручив йому створити «Фантазію українських тем», прем'єра якої відбулася в рамках фестивалю Століття Вініпегу[9]. Йому також було доручено створити оркестрову обробку «Теделя» «Ходель», яку виконав ансамбль Симфонічного оркестру Торонто[10].

Вийшов на пенсію у Торонто, де і помер 29 травня 1992 року.

Вибрані твори ред.

  • «Квінтет де ла Луна де Мар»[11].
  • «The Quetico» — саундтрек до симфонічного сюїту[12]
  • По циганських стежках (CD)
  • «Фантазія на українські теми»
  • «У сяйві північного сяйва» (ораторія)

Примітки ред.

  1. Canadian Composer. Т. 4. Society of Composers, Authors and Music Publishers of Canada. 1993. с. 26. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 4 квітня 2021.
  2. John T. Saywell (1965). Canadian Annual Review. University of Toronto Press. с. 514.
  3. "The Cultured Mosaic" [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Winnipeg Free Press, May 17, 1975 - Page 113 via Newspaper Archives
  4. Slavs in Canada. Inter-university Committee on Canadian Slavs. 1966. с. 93.
  5. а б в "León Zuckert" [Архівовано 22 червня 2021 у Wayback Machine.]. The Canadian Encyclopedia, Nancy Mcgregor, February 7, 2006
  6. а б в г Michael Schulman."Leon Zuckert:An old-world composer inspired by travel" [Архівовано 10 червня 2011 у Wayback Machine.]. Canadian Composer, February 1978
  7. "Along Gypsy Trails" [Архівовано 23 грудня 2018 у Wayback Machine.]. The Georgetown Herald. August 14, 1940.
  8. Slonimsky, Nicolas (1978). Zuchert, Leon. Baker's Biographical Dictionary of Musicians (вид. 6th). New York: Schirmer Books. с. 1952. ISBN 0-02-870240-9.
  9. "A Rewarding CBC Concert" [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Winnipeg Free Press, May 31, 1974 - Page 6. via Newspaper Archives
  10. Rick Kardonne. "Tevye's Hodel features Lebane". Canadian Jewish News, May 6, 1977, page 12
  11. Opera Canada. Т. 12—14. Canadian Opera Association. 1971. с. 5.
  12. "Wisconsin Program on Preserving Wilds Slated Superior" [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.]. Eau Claire Leader, February 10, 1961 - Page 10 via Newspaper Archives