К-3 «Ленінський комсомол»

К-3 «Ленінський комсомол»
November class SSN 627 project.svg
K3PLA.jpg
Під прапором Naval Ensign of the Soviet Union (1950-1991).svg СРСР
Порт приписки Західна Ліца (Росія)
Спуск на воду 12 серпня 1957 р.
Виведений зі складу флоту 1991
Сучасний статус Несправний
Основні характеристики
Тип корабля Великий підводний човен
Позначення проєкту 627, 627А «Кит»
Головний конструктор Володимир Перегудов
Класифікація НАТО «November»
Швидкість (надводна) 15,5 вузлів
Швидкість (підводна) 30 вузлів
Робоча глибина занурення 300 м
Гранична глибина занурення 280 м
Автономність плавания 50-60 діб
Екіпаж 104 особи
Розміри
Водотоннажність надводна 3065 т
Довжина найбільша (по КВЛ) 107,4 м
Ширина корпусу найб. 7,96 м
Середня осадка (по КВЛ) 5,65 м
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
8 носових (533 мм), 20 торпед та 6 ядерних запасів (15 к-т кожен).

К-3 «Ленінський комсомол» (спочатку К-3) — перший радянський (третій у світі) атомний підводний човен, головний у серії.

Єдиний човен проєкту 627 (всі наступні човни серії будувалися за доопрацьованого проєкту 627А).

Назву «Ленінський комсомол» підводний човен успадкував від однойменного дизельного підводного човна «М-106» Північного флоту, який загинув в одному з бойових походів 1943 року. Цю назву мав з 9 жовтня 1962. В останні роки служби був перекласифікований з крейсерського у великий (Б-3).

Арктичний похідРедагувати

17 червня 1962, під орудою Жилцова,[1] К-3 досягнула Північного полюсу під водою, перша між совітський підводних човнів (подвиг звершений за чотири роки до цього USS Nautilus (SSN-571)). Також підводний човен сплив на Полюсі (звершення досягнуте за три роки до цього USS Skate (SSN-578)). За цей похід, 9-го жовтня 1962 року його назвали «Ленінський комсомол», а його команда, замість участі в тренування і воєнних операціях, почала брати участь у конгресах і конференціях. Таке празне життя тривало до літа 1967 року, коли човен було відправлено на на патрулювання Середземного моря замість іншого човна. «Ленінський комсомол» отримав нового командира, капітана другого рангу Стєпанова, офіцер прибув на човен лише за дві години до відплиття. Яким би не був матеріальний стан човна, команда була неготова до плавання. На момент входження в Середземномор'я, система вентиляції повітря була в неробочому стані і температура на борту становила 35–40 °C.

По входжені в Середземномор'я, «Ленінський комсомол» отримав задачу слідування за американським підводним човном з балістичними ракетами.

Аварія 1967Редагувати

8 вересня 1967, переходячи Норвезьке море, в гідравлічній системі підвоного човна спалахнула пожежа.[2] Вогонь поширився в інші відсіки підводного човна. Автоматичні вогнегасники використовували діоксид вуглецю, який вбив членів команди, що перебували в першому і другому відсіках підводного човна. Коли люк в перегородці між третім і другим відсіком відчинили, щоб побачити, що там сталось, газ поширився далі, і більше людей знепритомніло. Тоді передні відсіки повністю задраїли і підводний човен піднявся на поверхню. Чотири дні по тому Ленінський комсомол повернувся на базу. 39 членів екіпажу загинуло в пожежі.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Davies, R. Nautilus: The Story of Man Under the Sea. Військово-морський інститут США. 1995. ISBN 1-55750-615-9.
  2. Andrey Mikhailov (4 May 2015). USSR's first-ever nuclear sub was destroyed by beer bottle cap. Pravda.Ru.