Ленгнік Фрідріх Вільгельмович
Фрідріх Вільгельмович Ленгнік (партійні псевдоніми — Зарін, Курц, Васильєв, «Кол»; 12 (24) січня 1872, Гробіня — 29 листопада 1936, Москва) — радянський партійний і державний діяч.
| Фрідріх Вільгельмович Ленгнік | |
|---|---|
 | |
| Народився |
12 (24) січня 1872 Гробіня |
| Помер |
29 листопада 1936 (64 роки) Москва |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство | Російська імперія, СРСР |
| Діяльність | політик |
| Відомий завдяки | радянський партійний і державний діяч. |
| Alma mater | Петербурзький технологічний інститут |
| Партія | КПРС |
Біографія ред.
Народився 12 (24 січня) 1873 року в місті Гробіні (тепер Гробінський край Латвії) в сім'ї вчителя. В соціал-демократичному русі русі з 1893 року. В 1896 році закінчив Петербурзький технологічний інститут. Того самого року вступив до петербурзького «Союзу боротьби за визволення робітничого класу». В жовтні 1896 заарештований по справі «Союзу боротьби», 1898 року засланий на три роки до Східного Сибіру в Єнісейську губернію. В 1899 році в числі 17 засланих соціал-демократів підписав «Протест російських соціал-демократів» проти «економістів», складений В. І. Леніним.
В 1901 році, після повернення з заслання був агентом «Искры» в Катеринославі, Самарі, Києві. У 1902 році обраний до оргкомітету по скликанню II з'їзду РСДРП. На II з'їзді заочно обраний членом ЦК, членом Ради партії від ЦК РСДРП. Член «Північного бюро» ЦК у Москві.
В 1905—1917 роках вів партійну роботу в Ревелі, Катеринославі, Олександрійську, Новочеркаську, Москві, Петрограді. Учасник Жовтневого перевороту 1917 року в Петрограді.
Був членом колегії Наркомосу, членом колегії ВРНГ, Наркомзовнішторгу. У 1923 році член колегії НК РСІ СРСР, в 1928—1929 роках керував Комітетом по стандартизації. Делегат 13—17-го з'їздів партії; на 12—15-му з'їздах обирався членом ЦК ВКП(б). З 1932 року — заступник голови Всесоюзного товариства старих більшовиків.
Автор спогадів про Леніна. Опублікував ряд науково-технічних статей з питань стандартизації та винахідництва.
Помер 29 листопада 1936 року у Москві.
Пам'ять ред.
- На головному корпусі ПРДТУ (НПІ) є меморіальна дошка з барельєфним портретом. Напис:
«В Новочеркасском политехническом институте с 1908 по 1913 г. работал выдающийся революционер-большевик Фридрих Вильгельмович Ленгник. 1873—1936»[1].
- На кафедрі інженерної та комп'ютерної графіки ПРДТУ (НПІ) є меморіальна дошка. Напис:
«Кафедра начертательной геометрии и графики им. Ф. В. Ленгника. Ф. В. Ленгник — соратник В. И. Ленина, преподавал в институте начертательную геометрию и техническое черчение с 1908 по 1913 г.»[1].
- На будинку в Новочеркаську по вул. Ленгніка, 23 є меморіальна дошка. Напис:
«Дом, где с 1908 по 1913 г. жил видный деятель большевистской партии Ф. В. Ленгник, проводивший революционную работу на Дону по заданию В. И. Ленина».[1].
- К Києві на корпусі № 1 Київського політехгічного інституту за адресою Берестейський проспект, 37 в 1975 році встановлена меморіальна дошка з написом:
«В этом здании в 1902 г. На кафедре гидравлики политехнического института работал видный деятель большевистской партии агент ленинской «Искры» Фридрих Вильгельмович Ленгник 1873—1936».
Архітектор В. Л. Лоботинський[2].
Примітки ред.
- ↑ а б в novocherkassk.net [Архівовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ www.interesniy.kiev.ua[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
Література ред.
- Українська Радянська Енциклопедія;
- Велика Радянська Енциклопедія;
- Муравйов А., Ф. В. Ленгник, Л., 1966.