Лексінгтон-авеню, часто в розмові просто «Лекс» (англ. Lexington Avenue, Lex) — вулиця на східній стороні Мангеттена в Нью-Йорку. Авеню забезпечує односторонній рух на південь від Східної 131-ї вулиці до Грамерсі-парку на Східній 21-й вулиці. Уздовж маршруту довжиною 8,9 кілометрів із 110 кварталів Лексінгтон-авеню пролягає через Гарлем, Карнеґі-хол, Верхній Іст-Сайд, Мідтаун і Мюррей-Хілл до початкової точки, центром якої є парк Грамерсі. На південь від парку Грамерсі вісь продовжується як Ірвінг Плейс від 20-ї вулиці до Східної 14-ї вулиці. Лексінгтон-авеню не було однією з вулиць, включених до сітки вулиць Плану комісарів 1811 року, тому адреси перехресних вулиць не починаються з парного числа, як це відбувається з проспектами, які спочатку були частиною плану.

Лексінгтон авеню
США США
Lexington Avenue
Населений пункт Нью-Йорк
Місцевість Мангеттен
Назва на честь Битви при Лексінгтоні і Конкорді
Дата початку забудови 1832
Інші топоніми Lexington Avenue[d] і Lexington Avenue[d]
Загальні відомості
Протяжність 9,3 км
Координати 40°46′23″ пн. ш. 73°57′36″ зх. д. / 40.77322500002777161° пн. ш. 73.96021388891678328° зх. д. / 40.77322500002777161; -73.96021388891678328Координати: 40°46′23″ пн. ш. 73°57′36″ зх. д. / 40.77322500002777161° пн. ш. 73.96021388891678328° зх. д. / 40.77322500002777161; -73.96021388891678328
Поштові індекси 10003, 10016, 10017, 10021, 10022, 10028, 10029, 10035, 10065, 10075
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap 8398124 ·R (Мангеттен)
Мапа
Мапа
CMNS: Лексінгтон-авеню у Вікісховищі

Історія ред.

 
Лексінгтон-авеню в північному напрямку з перетину з 24 вулицею

І Лексінгтон-авеню, і Ірвінг-Плейс почалися в 1832 році, коли Семюел Рагглс[en], юрист і забудовник, звернувся до Легіслатури штату Нью-Йорк з проханням схвалити створення нового проспекту з півночі на південь між існуючими Третьою та Четвертою авеню, між 14-ю та 30-ю вулицями. Рагглс придбав землю в цьому районі та розбудував її як сплановану спільноту таунхаусів навколо приватного парку, який він назвав Грамерсі Парк. Він також розробляв нерухомість навколо Юніон-сквер і хотів, щоб нова дорога підвищила цінність цих ділянок. Законодавство було схвалено, і як власник більшої частини землі вздовж маршруту нової вулиці, Рагглсом було оцінено на більшу частину її вартості. Рагглс назвав південну частину, нижче 20-ї вулиці, яка відкрилася в 1833 році, на честь свого друга Вашингтона Ірвінга. Північна частина, яка відкрилася через три роки, у 1836 році, була названа на честь битви при Лексінгтоні під час Війни за незалежність США.[1][2]

Ірвінг-Плейс ред.

На відміну від Лексінгтон-авеню, шестиквартальна ділянка Ірвінг-Плейс від 14-ї до 20-ї вулиці в Грамерсі-парку має двосторонній рух і є однозначно локальною. Після відкриття Юніон-сквер у 1839 році район Ірвінг-Плейс став одним із найпопулярніших житлових районів міста, і ця ситуація лише посилилася розвитком парку Грамерсі на півночі та площі Стайвесант на сході.[2]

Посилання ред.

  1. Шаблон:Cite streetbook
  2. а б Harris, Gale and Shockley, Jay. "East 17th Street/Irving Place Historic District Designation Report" [Архівовано 26 березня 2013 у Wayback Machine.]. New York City Landmarks Preservation Commission (June 30, 1988).