Леді з Шанхаю
«Леді з Шанхаю» (англ. The Lady from Shanghai) — класичний американський фільм-нуар 1947 року поставлений режисером Орсоном Веллсом за романом Шервуда Кінга. Головні ролі виконали сам режисер та його дружина Ріта Гейворт.
"Леді з Шанхаю" | |
|---|---|
| "The Lady from Shanghai" | |
 | |
| Жанр | кримінальна драма |
| Режисер | Орсон Веллс |
| Продюсер | Орсон Веллс Гаррі Кон |
| Сценарист | Орсон Уеллс |
| На основі | роману Шервуда Кінга |
| У головних ролях | Орсон Веллс Ріта Гейворт |
| Оператор | Чарльз Лоутон-молодший |
| Композитор | Гайнц Ромхельд |
| Кінокомпанія | Mercury Productions |
| Дистриб'ютор | Columbia Pictures |
| Тривалість | 87 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  США |
| Рік | 1947 |
| Дата виходу | 9 червня 1948 (США) |
| IMDb | ID 0040525 |
| Рейтинг | IMDb:  |
 Леді з Шанхаю у Вікісховищі | |
Сюжет
ред.Безробітний ірландський моряк Майкл О'Хара, гігант з обличчям дитини, прогулюючись безлюдною алеєю Центрального парку Нью-Йорка, рятує беззахисну прекрасну блондинку від нападу бандитів. Прекрасна дівчина Розалі Банністер — росіянка, родом із Шанхаю, — пропонує Майклу роботу на яхті свого чоловіка — каліки Артура Банністера, успішного адвоката. Вражений незвичайною красою дівчини, Майкл тут же погоджується на її пропозицію, хоча в душі відчуває, що тут щось недобре. І він виявляється правим, бо дорогою до Сан-Франциско діловий партнер Артура Грізбі пропонує Майклу дуже вигідну, але абсолютно неоднозначну пропозицію. Він просить допомогти йому інсценувати своє вбивство, щоб пізніше зникнути, отримавши за свою смерть хорошу страховку. Майклу обіцяно суму у розмірі п'яти тисяч доларів, яка для звичайного моряка є нечуваним багатством. Хлопець дає свою згоду, навіть не усвідомлюючи, що цим він підписав собі смертний вирок.
В ролях
ред.
| Ріта Гейворт | ···· | Ельза Банністер |
| Орсон Веллс | ···· | Майкл О'Хара |
| Еверетт Слоун | ···· | Артур Банністер |
| Ґленн Андерс | ···· | Джордж Грізбі |
| Тед де Корсіа | ···· | Сідні Брум |
| Ерскін Сенфорд | ···· | суддя |
| Гус Шиллінг | ···· | «Голді» Голдфіш |
| Карл Франк | ···· | окружний прокурор Галловей |
| Луїс Меррілл | ···· | Джейк |
| Евелін Елліс | ···· | Бессі |
| Гаррі Шеннон | ···· | водій таксі |
Робота над фільмом
ред.Про обставини, Уеллса, що спонукали, на зйомки фільму, свідчення різняться. Сам Уеллс розповідав, що став режисером цього фільму майже випадково. Йому терміново потрібні були гроші на завершення роботи над мюзиклом «Навколо світу за 80 днів», і в обмін на необхідну суму він погодився безкоштовно зняти для Columbia Pictures фільм на будь-який вибраний ними сюжет. Результат не сподобався голлівудським ділкам, і вони наполягли на тому, щоб вирізати з фільму більше години екранного часу. Проте і в такому вигляді картина провалилася в прокаті. Критики скаржилися на те, що «фірмові штучки» Уеллса, його нестандартні візуальні рішення відволікають від слідування оповіді. Після провалу «Леді з Шанхаю» режисер потрапив до «чорного списку» Голлівуду.[1] Провал фільму пришвидшив його розлучення з Гейворт. Пройшло двадцять років, перш ніж фільм було визнано однією з вершин голлівудського нуару, а сюрреалістична перестрілка у повній дзеркал кімнаті сміху — «однією з найефектніших сцен світового кіно» (Андрій Плахов).[2]
Жанр
ред.Американський кінокритик Дейв Кер назвав «Леді з Шанхаю» єдиною серед класичних нуарів комедією[3]. Уперше в історії нуару дія переноситься до екзотичних південних країн (пізніше кінокритики придумають для таких нуарів назву сонячних film soleil). Але навіть в розпечених сонцем тропіках героїв не полишає відчуття близькості смерті[4].
Кіномова
ред.Фільм «Леді з Шанхаю» увійшов в історію кіно не лише за свою жанрову своєрідність, але й завдяки метафоричній кіномові. Дійові особи уподібнюються то акулам, то крокодилам. Пітніючий у тропіках Грізбі нагадує велетенську рептилію, а його партнер Банністер не стільки ходить, скільки повзає.[4] Розалі — фатальна жінка, яка утілює віроломство, оманливість і злодійство. Режисер дотепно натякає на її справжню суть, коли під час любовної сцени в акваріумі повз неї пропливає велетенський спрут.[5] У традиції німецького експресіонізму місця дії заримовані з внутрішнім станом героїв, а рухи камери й глибина зйомки вражають віртуозністю.[2] Заплутаність ситуації, в яку дозволив заманити себе головний герой, символізують сюрреалістичні тенета в лабіринті покинутого цирку, де він ув'язнений.[5]
Примітки
ред.- ↑ The British Film Institute Companion to Crime. Vol. 1997, part 2. University of California Press, 1997. ISBN 9780520215382. Page 197.
- ↑ а б Рецензія А. С. Плахова. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 24 жовтня 2015.
- ↑ The Lady From Shanghai | Chicago Reader. Архів оригіналу за 17 квітня 2014. Процитовано 24 жовтня 2015.
- ↑ а б Raymond Borde, Étienne Chaumeton. A Panorama of American Film Noir, 1941—1953. ISBN 9780872864122. Pages 60-62.
- ↑ а б Leonard Quart, Albert Auster. American Film and Society Since 1945. 3rd edition. ISBN 9780275967437. Page 27.
Посилання
ред.
- «Леді з Шанхаю» на TCM Movie Database (англ.)
- «Леді з Шанхаю» [Архівовано 9 січня 2015 у Wayback Machine.] на сайті oKino.ua(рос.)