Левік Вільгельм Веніамінович

Вільгельм Веніамінович Левік
Народився 13 січня 1907(1907-01-13)
Київ
Помер 16 вересня 1982(1982-09-16) (75 років)
Москва
Поховання Введенське кладовище
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Russia.svg Російська республіка
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність перекладач поезії
Мова творів російська мова
Автограф Levik-sign-1982.png
Нагороди Орден Дружби народів
Премії Премія Йоганнеса Бехера,

CMNS: Левік Вільгельм Веніамінович у Вікісховищі

Вільгельм Веніамінович Левік (13 січня 1907, Київ — 16 вересня 1982, Москва) — російський поет-перекладач, літературознавець, художник. Переклав твори Шекспіра, Байрона, Бодлера, Гете, Шиллера, Гейне, Лафонтена, Міцкевича, Ронсара, Дю Белле, Камоенса, Петрарки, Готьє, Ленау та інших. Написав низку теоретичних праць, присвячених проблемам художнього перекладу та творчості великих європейських поетів.

БіографіяРедагувати

Народився у Києві у родині Веніаміна Ісаковича Левіка, члена ревізійної комісії 2-го Єврейського позичково-ощадного товариства.

З 1921 року протягом двох років відвідував вільну художню студію. 1924 року з родиною переїхав до Москви, де вступив до ВХУТЕМАС (рос. Высшие художественно-технические мастерские), які закінчив 1930 року з дипломом художника.

Перший завершений переклад з Генріха Гейне («Зазвучали всі дерева…») Левік виконав ще в шістнадцятирічному віці, а 1938 року була видана перша велика робота — переклад поеми Гейне «Німеччина. Зимова казка». На початок 1940-х років Левіка вже заслужено називали видатним поетом-перекладачем.

Через шістдесят років це визнавали та підтверджували навіть найсуворіші критики: «Левік був майстром… Перекладав блискуче… Лірику прекрасно перекладав теж» (Віктор Топоров). 1947 року Вільгельм Веніамінович опублікував книгу своїх перекладів з П'єра де Ронсара. Ця робота, виконана Левіком у важких фронтових умовах, вважається одним з його найвищих літературних досягнень.

Вільгельм Левік був членом Спілки письменників та Спілки художників СРСР.

Похований на Введенському кладовищі у Москві.

Вибрані публікаціїРедагувати

  • Из европейских поэтов XVI—XIX вв. (1956)
  • Из европейских поэтов (1967)
  • Волшебный лес (1974)
  • Избранные переводы. В двух томах (1977) том 1
  • Избранные переводы. В двух томах. (2007).

Адреси у КиєвіРедагувати

  • Кузнечна (тепер Антоновича), 10 (до 1909)
  • Кузнечна (тепер Антоновича), 37 (1910—1911)
  • Жилянська, 31 (1912—1913)
  • Маріїнсько-Благовіщенська (тепер Саксаганського), 22 (з 1914).

ЛітератураРедагувати

  • Золотой рог Оберона. К 100-летию Вильгельма Левика / Сост. С. Макуренкова. — М. : Река времён, 2007. — 168 с. — ISBN 5-85319-126-8.
  • Вильгельм Вениаминович Левик: К 100-летию со дня рождения // Иностранная литература. 2007, № 1.
  • Лев Озеров. Искусство Вильгельма Левика. // Вильгельм Левик. Избранные переводы в двух томах. М.: Художественная литература, 1977.
  • Виктор Топоров. Левик и Штейнберг. // Аркадий Штейнберг. «К верховьям». — М.: Совпадение, 1997. Стр. 527—530.
  • Весь Киев на 1909 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, 1909.
  • Весь Киев на 1910 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, 1910.
  • Весь Киев на 1911 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, 1911.
  • Весь Киев на 1912 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, типография 1-й Киевской артели печатного дела, 1912.
  • Весь Киев на 1914 год. Издание С. М. Богуславского. Киев, типография 1-й Киевской артели печатного дела, 1914.

ПосиланняРедагувати