Вікіпедія

Левченко Ігор Олександрович

український футболіст

І́гор Олекса́ндрович Ле́вченко (23 лютого 1991, Донецьк) — український футболіст, воротар запорізького «Металурга».

Ф
Ігор Левченко
Особисті дані
Повне ім'я Ігор Олександрович Левченко
Народження 23 лютого 1991(1991-02-23) (33 роки)
  Донецьк, УРСР
Зріст 190 см
Вага 83 кг
Громадянство Україна Україна
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Хуст»
Номер 91
Юнацькі клуби
2004—2007 Україна «Олімпік» Д
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007—2014 Україна «Олімпік» Д 46 (0)
2010 →  Україна «Металург» З 0 (0)
2011—2013 →  Україна «Зоря» Л 2 (0)
2014—2017 Україна «Зоря» Л 10 (0)
2017—2018 Україна «Маріуполь» 1 (0)
2018 Фінляндія «Марієгамн» 15 (0)
2019 Швеція «ІФК Ескільстуна» 16 (0)
2020—2021 Грузія «Динамо» Бт 2 (0)
2021–2022 Україна «Металург» 0 (0)
2023— Україна «Хуст» 20 (-37)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2007 Україна Україна (U-16) 2 (-?)
2007—2008 Україна Україна (U-17) 9 (-?)
2008—2009 Україна Україна (U-18) 17 (-?)
2009—2010 Україна Україна (U-19) 16 (-?)
2010— Україна Україна (U-20) 2 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 11 липня 2024.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Левченко.

Клубна кар'єра

ред.

«Олімпік»

ред.

Вихованець футбольної школи «Олімпік-УОР» (Донецьк). У дитячо-юнацькій футбольній лізі протягом 2004—2008 років провів 87 матчів. За першу команду донецького «Олімпіка» у матчах другої ліги чемпіонату України дебютував 25 липня 2007 року, вийшовши на заміну у матчі проти «Полтави». Починаючи з другої половини сезону 2008—2009 — основний голкіпер донецької команди, за яку і грав до кінця сезону 2009—2010, провівши 40 матчів у другій лізі.

У лютому 2010 року перебував на оглядинах у варшавській «Легії», однак повернувся до України[1]. Наприкінці серпня 2010 року на умовах оренди до кінця року перейшов до складу прем'єрлігового запорізького «Металурга»[2], проте грав лише за молодіжну команду і по завершенні осінньої частини чемпіонату повернувся до «Олімпіка».

Влітку 2011 року на правах оренди перейшов у луганську «Зорю»[3], але також виступав лише за молодіжну команду. В основній команді дебютував лише волею випадку: в кінці осінньої частини сезону 2012—13 головний воротар команди Віталій Постранський зазнав травми, а другий воротар Дмитро Козаченко пропустив через грубі помилки два голи і головний тренер команди Юрій Вернидуб вирішив на останній матч року виставити молодого воротаря Левченка 2 грудня 2012 року в грі з київським «Арсеналом»[4]. У цьому дебютному для себе матчі в Прем'єр-лізі він не пропустив жодного м'яча, а його команда здобула перемогу з рахунком 0:1[5].

У липні 2013 року підписав дворічний контракт з «Зорею»[6], однак вже у вересні 2013 року Левченко повернувся в табір донецького «Олімпіка», взявши собі 91 номер[7]. У червні 2014 року залишив розташування клубу[8].

«Зоря»

ред.

В 2014 році перейшов до луганської «Зорі», підписавши однорічну угоду[9]. У червні 2015 року підписав нову дворічну угоду з клубом[10]. У луганському клубі не був основним воротарем. У сезоні 2015/16 зіграв матч проти донецького «Шахтаря», коли основний воротар команди Микита Шевченко не зміг зіграти через орендні обмеження. Левченко пропустив в тому матчі 7 м'ячів. Всього ж за три сезони Ігор зіграв за клуб лише 10 матчів, пропустивши 18 голів.

«Маріуполь»

ред.

Влітку 2017 року став гравцем «Маріуполя»[11]. Проте і в цій команді Левченко одразу основним не став, будучи лише третім голкіпером після Рустама Худжамова та Євгена Гальчука.

«Марієгамн»

ред.

Влітку 2018 року перейшов до фінського «Марієгамну», де відіграв 15 матчів. [12]

«ІФК Ескільстуна»

ред.

Навесні 2019 року перейшов до шведського клубу «ІФК Ескільстуна». [13]

Виступи за збірну

ред.

Викликався до збірних команд України, починаючи з 16-річного віку (дебют у футболці збірної — 15 травня 2007 у грі збірної України U16 проти молдавських однолітків, перемога 2:0).

У складі збірної України U19 — чемпіон Європи 2009 року. Під час фінальної частини чемпіонату, що проходила у Донецьку і Маріуполі, повністю відстояв у воротах української збірної під час усіх п'яти матчів турніру, пропустив 3 голи[14] і допоміг збірній вперше в історії стати чемпіоном Європи серед 19-річних[15].

11 серпня 2010 року дебютував у складі молодіжної збірної України U-20 у грі проти турецьких однолітків.

Досягнення

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Левченко вертається до України — новини на офіційному сайті «Легії», 4 березня 2010 року. (пол.)
  2. ↑ UA-Футбол. Игорь Левченко — игрок запорожского «Металлурга». Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 6 грудня 2012.
  3. ↑ UA-Футбол. «Заря» представила восьмерых новичков. Архів оригіналу за 11 серпня 2011. Процитовано 6 грудня 2012.
  4. ↑ Вернидуб: «Надо было лучше Левченко молодого поставить». Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 6 грудня 2012.
  5. ↑ Арсенал бит Зарей. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 6 грудня 2012.
  6. ↑ «Зоря» продовжила воротаря. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  7. ↑ «Олімпік» дозаявив чемпіона Європи. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  8. ↑ «Олімпік» розлучився з чемпіоном Європи. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  9. ↑ Левченко: контракт з «Зорею» розрахований на один рік. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  10. ↑ «Зоря» переподписала тріо. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  11. ↑ Офіційно: Ігор Левченко — гравець «Маріуполя». Архів оригіналу за 21 серпня 2017. Процитовано 13 вересня 2017.
  12. ↑ Український воротар гратиме у чемпіонаті Фінляндії. Главком. 19 липня 2018. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2023.
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Калитвинцев определился с составом. Архів оригіналу за 4 грудня 2012. Процитовано 6 грудня 2012.
  15. ↑ Украина становится чемпионом Европы!. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 6 грудня 2012.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Левченко_Ігор_Олександрович&oldid=43029801