Лебедич Ігор Миколайович

І́гор Микола́йович Лебе́дич (1936-8.07.2019^{[джерело?]}) — кандидат технічних наук (1980), дійсний член ГО Академії будівництва та ГО Академії архітектури України, лауреат Державної премії України 2006 року в царині архітектури, нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями, відзнакою «Знак пошани» київського міського голови.

Ігор Миколайович Лебедич
Народження	1936 Ленінград, РСФРР, СРСР
Країна (підданство)	СРСР  Україна
Навчання	НУВГП
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Бориспіль, Дніпро, Донецьк, Запоріжжя, Київ, Коломия, Миколаїв, Південне, Форос
Найважливіші споруди	Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національний музей історії України у Другій світовій війні
Реставрація пам'яток	Київського оперного театру, Київський театр оперети, Національна філармонія України
Науковий ступінь	кандидат технічних наук (1980)
Членство	Академія будівництва України і Академія архітектури України
Нагороди

Життєпис

Батько його був інженером.

Закінчив навчання в Київському інституті інженерів водного господарства, направлений на працю до проектного інституту по застосуванню металевих конструкцій в будівництві (ТОВ «Укрінстальком ім. В. М. Шимановського»), де відпрацював понад 50 років.

Починаючи 1970 роком, очолює один з найбільших наукових проектних інститутських підрозділів.

Під його керівництвом та за участю розроблено велику кількість проектів для різних куточків колишнього СРСР, в Україні збудовано

• ангари у аеропортах міст Бориспіль, Донецьк, Миколаїв,
• високовольтна випробувальна зала трансформаторного заводу Запоріжжя,
• багатоповерхові пансіони в Криму, зокрема — корпуси санаторіїв «Сосновий гай» та «Форос»,
• промисловий комплекс Коломийського заводу розподільних пристроїв,

Харківський театр опери та балету,

• в місті Південне — універсальний ігровий спротивний комплекс «Олімп»,
• покриття трибуни дніпропетровського стадіону «Дніпро»,
• у Києві — каркаси готелю «Київ», громадського центру «Український дім»,
• інженерного корпусу Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона, Дім торгівлі.

По його проектах збудовано висотну будівлю Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, оранжерейний комплекс в ботанічному саду, Меморіальний комплекс «Національний музей історії України у Другій світовій війні» — за цю роботу нагороджений орденом.

Брав участь у розробці проектів:

• критої спортивної арени фізкультурно-спортивного комплексу в місті Южне, співавтори Гудименко Анатолій Олександрович, Дощенко Анатолій Олександрович, Юн Анатолій Інокентійович (архітектори), Серьогін Юрій Іванович, Горбатко Валерій Степанович (директор ВАТ «Одеський припортовий завод»)
• нових корпусів Київського політехнічного інституту,
• корпусів Національного авіаційного університету,
• реконструкція будівель Київського оперного театру, Театру оперети, Київської філармонії,
• розробці конструкції куполів Михайлівського Золотоверхого собору.

Є одним із співавторів реконструкції Майдану Незалежності,

• керував проектуванням комплексу об'єктів київського залізничного вокзалу «Південний».

У 2000-х роках був керівником адаптації проекту німецької фірми «GMP» по реконструкції НСК «Український» з урахуванням вимог українських нормативних документів.

Є розробником концепції Програми розвитку легких металевих конструкцій в Україні,

• нової системи покриттів «Київ» — увійшла до каталогу легких металевих конструкцій, котрі рекомендовані для застосування в Україні,
• нової конструктивної системи для каркасів багатоповерхових будівель.

В Академії Архітектури України очолює відділення конструкцій, матеріалів та інженерного забезпечення.

Вийшло друком його 55 наукових статей, зареєстровано 28 винаходів, зокрема «Металічна панель покриття» — разом з Ю. В. Лоцманенком.

Джерела

• Вітаємо з 75-річчям!^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Хто може стати винахідником [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.]
• http://www.findpatent.ru/byauthors/853814/ [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.]