Латинський кубок 1953

П'ятий розіграш Латинського кубка, що проводився з 4 червня по 7 червня 1952 року. Цей міжнародний футбольний клубний турнір розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії та Франції. Країною-господаркою була Португалія. Переможцем вперше став французький «Реймс».

Латинський кубок 1953
Деталі турніру
Господар Португалія
Дата 4 червня —
7 червня 1953
Кількість команд 4
Стадіони «Національний стадіон» (Лісабон)
«Стадіо Жозе Альваладе» (Лісабон)
«Даш Анташ» (Порту)
Призери
Переможець Gold medal blank.svg Франція «Реймс» (1-й титул)
Фіналіст Silver medal blank.svg Італія «Мілан»
3-тє місце Bronze medal blank.svg Португалія «Спортінг»
4-те місце Іспанія «Валенсія»
Статистика турніру
Матчів зіграно 4
Голів забито 18 (4.5 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Жоау Мартінш
(4 м'ячі)
1952
1955

Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи. Матчі кубку проводились в одній країні, по черзі в кожній з країн-учасниць. Розіграш кубка влаштовувався влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу.

УчасникиРедагувати

Країна Команда Ліга
1   «Мілан» 3 місце чемпіонату Італії 1952-53[1]
2   «Валенсія» 2 місце чемпіонату Іспанії 1952-53[2]
3   «Спортінг» 1 місце чемпіонату Португалії 1952-53
4   «Реймс» 1 місце чемпіонату Франції 1952-53

ПівфіналиРедагувати

«Мілан»: Лоренцо Буффон, Артуро Сільвестрі, Франческо Дзагатті, Карло Анновацці, Омеро Тоньйон, Челестіно Челіо, Ренцо Буріні, Гуннар Грен, Гуннар Нордаль, Нільс Лідгольм, Амлето Фріньяні, Тренер: Маріо Спероне.

«Спортінг»: Карлуш Гоміш, Жоакім Пачеку, Мануел Пассуш, Арманду Барруш, Мануел Калдейра, Жука, Албану Перейра, Фернанду Мендонка, Жозе Травассуш, Жоау Мартінш, Мануел Васкеш, тренер: Рендольф Гелловей

«Реймс»: Поль Сінібальді, Сімон Зімні, Роже Марш, Арман Пенверн, Робер Жонке, Раймон Чіччі, Брам Аппел, Леон Гловацький, Раймон Копа, Жан Темплін, Франсис Меано, тренер:Альбер Батте.

«Валенсія»: Сесаріо Лопес, Сократес Перес, Габріель Суньєр, Луїс Діас Ернандо, Сальвадор Монсо, Енріке Буке, Пасьєгіто, Антоніо Пучадес, Антоніо Фуертес, Кіліано Гаго, Вісенте Сегі, тренер: Хасінто Кінкосес

За третє місцеРедагувати

«Спортінг»: Карлуш Гоміш, Вісенте Камілу, Мануел Пассуш, Арманду Барруш, Мануел Калдейра, Жука, Албану Перейра, Галілеу Моура, Жозе Травассуш, Жоау Мартінш, Мануел Васкеш, тренер: Рендольф Гелловей.

«Валенсія»: Сесаріо Лопес, Жозе Мангріньян, Габріель Суньєр, Антоніо Пучадес, Сальвадор Монсо, Пасьєгіто, Антоніо Фуертес, Кіліано Гаго, Вісенте Сегі, Габріель Тальтавуль, Мануель Баденес, тренер: Хасінто Кінкосес

ФіналРедагувати

  «Реймс» 3:0 (1:0) «Мілан»  
Раймон Копа   31'75'
Брам Аппел[3]   53'
(протокол)
«Національний стадіон», Лісабон
Арбітр:   Жозе Вієйра да Кошта
ВР 1   Поль Сінібальді
ЗХ 2   Сімон Зімні
ЗХ 3   Роже Марш
ЗХ 4   Арман Пенверн
ПЗ 5   Робер Жонке
ПЗ 6   Раймон Чіччі
НП 7   Брам Аппел
НП 8   Леон Гловацький
НП 9   Раймон Копа
НП 10   Жан Темплін
НП 11   Франсис Меано
Головний тренер:
  Альбер Батте
ВР 1   Лоренцо Буффон
ЗХ 2   Артуро Сільвестрі
ЗХ 3   Франческо Дзагатті
ПЗ 4   Карло Анновацці
ПЗ 5   Омеро Тоньйон
ПЗ 6   Челестіно Челіо
НП 7   Ренцо Буріні
НП 8   Гуннар Грен
НП 9   Гуннар Нордаль
НП 10   Нільс Лідгольм
НП 11   Амлето Фріньяні
Тренер:
  Маріо Спероне

Найкращі бомбардириРедагувати

 
Раймон Копа — автор двох голів у фіналі
Місце Гравець Голи
1   Жоау Мартінш («Спортінг») 4
2   Раймон Копа («Реймс») 3
  Мануел Васкеш («Спортінг»)
4   Гуннар Нордаль («Мілан») 2

ПриміткиРедагувати

  1. Чемпіон і срібний призер чемпіонату «Інтер» і «Ювентус» відмовились від участі
  2. Чемпіон Іспанії «Барселона» відмовилась від участі
  3. Згідно з іншими джерелами автором голу був Франсис Меано

ДжерелаРедагувати