Ренцо Буріні
Ренцо Буріні (італ. Renzo Burini, нар. 10 жовтня 1927, Пальманова) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.
Ренцо Буріні | ||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 10 жовтня 1927 | |||||||||||||||||||||||||
Пальманова, Італія | ||||||||||||||||||||||||||
Смерть | 25 жовтня 2019[1] (92 роки) | |||||||||||||||||||||||||
Мілан, Італія | ||||||||||||||||||||||||||
Поховання | головний цвинтар Міланаd | |||||||||||||||||||||||||
Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||
Вага | 74 кг | |||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Італія | |||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
«Пальманова» | ||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Виступав за «Мілан», «Лаціо» та «Чезену», а також національну збірну Італії.
Клубна кар'єра
ред.Народився 10 жовтня 1927 року в місті Пальманова. Вихованець футбольної школи клубу «Пальманова».
У дорослому футболі дебютував 1947 року виступами за команду клубу «Мілан». Дебютував в Серії А 4 січня 1948 року в поєдинку проти «Барі» (8:1), зробивши дубль, після чого швидко став основним гравцем. 1 лютого 1953 року проти «Палермо», отримав перелом правої ноги, через що більше за «Мілан» не грав. Загалом за «россо-нері» провів шість сезонів, взявши участь у 190 матчах чемпіонату в Серії А і у сезоні 1950/51 став чемпіоном Італії.
У 1953 році перейшов в «Лаціо». Тут Ренцо стає основним гравцем протягом 6 сезонів, провівши в цілому 148 матчів (140 у чемпіонаті і 8 в Кубку Італії) і забивши 40 голів (35 і 5 відповідно). У 1958 році з «біло-блакитними» Буріні здобув перемогу в Кубку Італії. Загалом провів 330 матчів і забив 123 голи в Серії А[2].
Завершив професійну ігрову кар'єру 1962 року у клубі «Чезена» з нижчих дивізіонів, в якій протягом 1959—1961 років працював граючим тренером.
Виступи за збірну
ред.8 квітня 1951 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії в Лісабоні в товариському матчі проти збірної Португалії, забивши свій перший і єдиний гол за Скуадру Адзурру. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни лише 4 матчі, забивши 1 гол.
У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1948 року у Лондоні.
Кар'єра тренера
ред.Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1959 року, очоливши тренерський штаб «Чезени». У 1962—1963 роках працював головним тренером клубу «Форлі».
У сезоні 1968/69, з метою бути недалеко від дому, приймає пропозицію «Про Патрії» із Серії С, де стає помічником Кало Рігалії. Цю посаду він обіймав протягом двох років. У сезоні 1970/71 Ренцо став головним тренером «бланкоблу», і врятував команду від вильоту із Серії С.
Пізніше працював в клубі «Оменья» та «Монца», де залишається на кілька років, в тому числі, працюючи з молодіжним сектором. У сезоні 1981/82 повернувся в «Про Патрію» із Серії С2, працюючи помічником Лео С'єгеля.
Статистика виступів
ред.Статистика клубних виступів
ред.Сезон | Клуб | Чемпіонат | ||
---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | ||
1947–48 | «Мілан» | A | 19 | 6 |
1948–49 | A | 34 | 13 | |
1949–50 | A | 35 | 21[3] | |
1950–51 | A | 35 | 12 | |
1951–52 | A | 36 | 22 | |
1952–53 | A | 31 | 13 | |
1953–54 | «Лаціо» | A | 32 | 6 |
1954–55 | A | 31 | 8 | |
1955–56 | A | 30 | 7 | |
1956–57 | A | 18 | 5 | |
1957–58 | A | 20 | 7 | |
1958–59 | A | 9 | 2 | |
1959–60 | «Чезена» | D | 28 | 7 |
1960–61 | C | 24 | 2 | |
1961–62 | C | 14 | 4 |
Статистика виступів за збірну
ред.Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
08/04/1951 | Лісабон | Португалія | 1 – 4 | Італія | товариський матч | 1 | |
06/05/1951 | Мілан | Італія | 0 – 0 | Югославія | товариський матч | - | |
25/11/1951 | Луґано | Швейцарія | 1 – 1 | Італія | Кубок Центральної Європи 1948—1953 | - | |
18/12/1955 | Рим | Італія | 2 – 1 | ФРН | товариський матч | - | |
Усього | Матчів | 4 | Голів | 1 |
Титули і досягнення
ред.Як гравця
ред.- Чемпіон Італії (1):
- Володар Кубка Італії (1):
- Володар Латинського кубка (1):
Примітки
ред.- ↑ а б Burini si spegne a novantadue anni: il cordoglio del Milan
- ↑ ОСНОВНОЙ СОСТАВ / РЕНЦО БУРИНИ — acmilanfan.ru. Архів оригіналу за 11 вересня 2016. Процитовано 10 серпня 2016.
- ↑ Almanacco illustrato del Milan, seconda edizione, Panini, marzo 2005, p. 219.
Посилання
ред.- Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)
- Ренцо Буріні на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Ренцо Буріні на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |