Латинський кубок 1949

Перший розіграш Латинського кубка, що проводився з 26 червня по 3 липня 1949 року. Цей міжнародний футбольний клубний турнір розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії та Франції. Переможцем стала іспанська «Барселона».

1949 Латинський кубок
Деталі турніру
Господар Іспанія
Дата 26 червня —
3 липня 1949
Кількість команд 4
Стадіони «Метрополітано»
«Камп де Лес Кортс»
«Чамартін»
Призери
Переможець Gold medal blank.svg Іспанія «Барселона» (1-й титул)
Фіналіст Silver medal blank.svg Португалія «Спортінг» (Лісабон)
3-тє місце Bronze medal blank.svg Італія «Торіно»
4-те місце Франція «Реймс»
Статистика турніру
Матчів зіграно 4
Голів забито 20 (5 за матч)
Найкращий бомбардир(и) Фернанду Пейротеу
(3 м'ячі)
1950

Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи (звідси його назва). Позаяк футбольні клуби розореної післявоєнної Європи не могли дозволити собі значних транспортних витрат, було домовлено матчі кубку проводити в одній країні, по черзі в одній з країн-учасниць. Першою країною-господаркою стала Іспанія. Розіграш кубка влаштовувався влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу.

УчасникиРедагувати

Країна Команда Ліга
1   «Торіно» 1 місце чемпіонату Італії 1948-49
2   «Барселона» 1 місце чемпіонату Іспанії 1948-49
3   «Спортінг» 1 місце чемпіонату Португалії 1948-49
4   «Реймс» 1 місце чемпіонату Франції 1948-49

ПівфіналиРедагувати

26.06.1949
«Спортінг»   3:1 (2:0)   «Торіно»
Пейротеу   15'28'48'
(Протокол)
  17' Марчетто
«Метрополітано», Мадрид
Арбітр:   Віктор Сдез

«Спортинг»: Жуан Азеведу, Октавіу Барроза, Жувенал да Сілва, Веріссіму Алвеш, Мануел Маркеш, Карлуш Канаріу, Албану Перейра, Жозе Травассуш (Жуан Мартінш, 46), Жезуш Коррея, Фернанду Пейротеу, Мануел Васкеш. Тренер: Кандіду ді Олівейра.

«Торіно»: Ренато Гандольфі, Чезаре Ней, Раффаеле Кушела, П'єтро Берсія, Ландро Маккі (Луїджі Джуліано, 46), Антоніо Джаммарінаро, Бруно Гремезе, Ріккардо Карапеллезе, Джузеппе Марчетто, Сільвано Правісано, Аттіліо Фріцці. Тренер: Роберто Коперніко.

26.06.1949
«Барселона»   5:0 (2:0)   «Реймс»
(Протокол)
«Камп де Лес Кортс», Барселона
Арбітр:   Джакомо Бертольйо

«Барселона»: Хуан Веласко, Хосеп Сегер, Курта, Франсиско Кальве, Хосеп Гонсальво, Мікель Торра, Хосеп Каналь, Маріано Гонсальво, Матеу Нікулау, Естаніслао Басора, Сесар. Тренер: Енріке Фернандес.

«Реймс»: Поль Сінібальді, Арман Пенверн, Робер Жонке, Роже Марш, Андре Ясовскі, Альбер Батте, П'єр Біні, Андре Петітфілс, Ноель Сінібальді, П'єр Сінібальді, П'єр Фламйон. Тренер: Анрі Ресслер.


За третє місцеРедагувати

03.07.1949
«Торіно»   5:3 (2:1)   «Реймс»
Правісано   2'58'
Марчетто   18'
Карапеллезе   63'75'
(Протокол)
  40' П.Сінібальді
  62' Меано
  76' Фламйон
«Камп де Лес Кортс», Барселона
Арбітр:   Рамон Азон Рома

«Торіно»: Джузеппе Моро, Чезаре Ней, Раффаеле Кушела, П'єтро Берсія, Луїджі Джуліано, Бенхамін Сантос, Бруно Гремезе, Ріккардо Карапеллезе, Джузеппе Марчетто, Сільвано Правісано, Аттіліо Фріцці. Тренер: Роберто Коперніко.

«Реймс»: Поль Сінібальді, Робер Жонке, Роже Марш, Андре Ясовскі, Альбер Батте, Жан Паллуш, П'єр Біні, Андре Петітфілс, Франсис Меано, П'єр Сінібальді, П'єр Фламйон. Тренер: Анрі Ресслер.

ФіналРедагувати

ВР 1 Хуан Веласко
ЗХ 2 Франсиско Кальве
ЗХ 3 Курта
ПЗ 4 Кало
ПЗ 5 Маріано Гонсальво ІІІ  
ПЗ 6 Хосеп Гонсальво ІІ
НП 7 Естаніслао Басора
НП 8 Маріано Гонсальво ІІІ
НП 9 Хосеп Каналь
НП 10 Сесар
НП 11 Альфонсо Наварро
Тренер:
  Енріке Фернандес
ВР 1 Жуан Азеведу
ЗХ 2 Октавіу Барроза
ЗХ 3 Мануел Маркеш  
ПЗ 4 Жувенал да Сілва
ПЗ 5 Карлуш Канаріу
ПЗ 6 Веріссіму Алвеш
НП 7 Жезуш Коррея
НП 8 Мануел Васкеш
НП 9 Фернанду Пейротеу
НП 10 Жозе Травассуш
НП 11 Албану Перейра
Головний тренер:
  Кандіду ді Олівейра

Найкращі бомбардириРедагувати

 
Фернанду Пейротеу — найкращий бомбардир турніру
Місце Гравець Голи
1   Фернанду Пейротеу («Спортінг») 3
2   Хосеп Сегер («Барселона») 2
  Сесар («Барселона»)
  Сільвано Правісано («Торіно»)
  Ріккардо Карапеллезе («Торіно»)
  Джузеппе Марчетто («Торіно»)

ДжерелаРедагувати