Латина у праві

стаття-список у проекті Вікімедіа

Традиційно правові принципи охоче передають латинськими поняттями або зворотами. Частково вони перейшли з греко-римської античності, але також багато латинських зворотів було створено пізніше, як, наприклад, нині в англійській мові принципи culpa in contrahendo та nulla-poena.

AРедагувати

  • accessorius sequitur naturam sut principalisспівучасник іде за головним винуватцем (співучасник не може бути звинувачений у ще тяжчому злочині, ніж (беспосередній) виконавець цього ж злочину[1]; основний принцип так званої акцесорної теорії співучасті у кримінальному праві).
  • Аccusator post rationabile tempus non est audiendus, nisi se bene de omissione excusaverit  — після спливу тривалого і розумного строку не є обов'язковим слухати обвинувача, якщо він не надасть переконливого пояснення свого зволікання [2].
  • animus rem sibi habendiБажання мати річ за свою.

BРедагувати

CРедагувати

  • causaПравова підства.
  • cessio legisПередача вимог згідно з законом
  • Cessante ratiōne legis, cessat et ipsa lex  — із зникненням підстави для існування закону зникає і сам закон[3].
  • cessio necessariaПередача вимог за необхідністю.
  • Ceteris paribusза інших рівних умов
  • clausula rebus sic stantibusВідповідно до цього принципу. (Розуміється у ширшому значенні): Особливі обставини можуть призвести до неукладення договору. Подане вище на основі суттєвого порушення умов договору однією зі сторін, втратою предмету, що був необхідний для виконання або суттєва зміна обставин (у вузькому розумінні).
  • condictio
  • conditio sine qua nonУмова без якої не... :
  • Confessus pro judicato habetur  — той, хто визнав позов, вважається таким, що програв справу[4].
  • Culpa in contrahendoВина́ при укладанні договору: Також при переговорах про укладення договору є дійсними відносини, що вже є схожими на договірні відносини, порушення котрих може призвести до відшкодування збитків. Важливим є обов'язок розкриття суттєвих обставин. Свідомий обман при процесі укладання договору є недозволеним.

DРедагувати

  • Delicta enim nocentium nota esse oportet et expedit  — обов'язково і корисно, щоб про злочини поганих людей ставало відомо[5].
  • do ut desЯ даю, щоб ти дав – Зустрічне виконання.
  • debitor cessus — Боржник при переході прав кредитора до іншої особи (партії).

EРедагувати

FРедагувати

GРедагувати

HРедагувати

  • hereditas iacensспадщина. Спадщина у значенні майна, у користування яким спадкоємці іще не вступили.

IРедагувати

  • In maleficiis voluntas spectātur, non exĭtus  — у злочинах береться до уваги воля, а не результат [6].
  • Inter partes — між сторонами. Дійсний не на загал, а тільки між сторонами.
  • Ipso iure — силою закону.
  • iura novit curia — (Суд знає право). Сторони у цивільній справі мусять надати тільки фактичний матеріал щодо справи, а не спеціальні правові норми — хоча й можуть на них посилатися. Дія принципу обмежується, коли справа пов'язана з іноземним правом.

JРедагувати

  • Judicis est jus dicere non dare  — судді належить творити суд, а не створювати право[7][8].

KРедагувати

LРедагувати

  • laesio enormis — (дослівно — неймовірне порушення; за змістом — зменшення на половину). Позначає грубе порушення еквівалентності при договорі купівлі-продажу, за якої продавець отримує менше половини вартості товару від його закупівельної ціни.
  • Legem brevem esse oportet  — закон має бути коротким.
  • Legis virtus haec est: Imperare, vetare, permittere, punire  — сила закону полягає в тому, щоб наказувати, забороняти, дозволяти, карати.
  • Lex posterior derogat legi prioriПізніше право скасовує попереднє.
  • Lex specialis derogat legi generali — (Спеціальне правило (закон) скасовує загальне): Правило для тлумачення, котре вказує на те, що конкретніше регулювання (правило) має перевагу над загальним і застосовується замість нього.
  • Lucidum intervallumЯсний момент. Момент "прояснення" напр. коматозної або іншої недієздатної особи.
  • Lex loci damni
  • Lex rei sitae("Право місця, де знаходиться річ"). — Один з принципів міжнародного права, котрий вказує, що до речі застосовується право тієї країни, де вона знаходиться.

MРедагувати

  • Multa non vetat lex, quae tamen tacite damnavit  — багато речей закон не забороняє, однак мовчазно засуджує[9].

NРедагувати

  • Nemo plus iures transferre potest quam ipse habetНіхто не може передати більше прав, ніж має сам.
  • Nulla poena sine legeНемає кари без закону.
    Nulla poena sine lege має складові принципи:
    Nulla poena sine praevia lege poenali — Немає покарання без попередньо установленого закону
    Nulla poena sine lege scripta — Не існує покарання без писаного закону.
    Nulla poena sine lege stricta — Немає покарання без строгого закону.
    Nulla poena sine lege certa — Немає покарання без визначеного права.

OРедагувати

PРедагувати

  • praxic (praxis) jùdicum est intèrpres lègum  — судова практика є тлумач законів[10].
  • precario modo
  • prima facie — «з першого погляду», за відсутності доказів на користь зворотного[11].
  • probatio diabolicaДиявольський доказ. Доказ, котрий дуже важко або практично неможливо надати, (напр.: безперервна послідовність власників якої-небудь речі.)
  • pro viribusвідповідальність обмежена певною сумою

QРедагувати

  • Quivis praesumitur bonus dones probetur contrarium  — кожен вважається чесним, доки не доведено інше[12].
  • Quod non est in actis, non est in mundo  — чого немає в документах, того немає в світі[12].

RРедагувати

SРедагувати

TРедагувати

  • Titulus та modusПравові підстави/-titel та спосіб передачі.

UРедагувати

  • Ultra viresу перевищенні повноважень.
  • ultima ratioостаннє (ультимативне) рішення

VРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. [accessorius sequitur naturam sut principalis // Латинская юридическая терминология (na5ballov.pro)]
  2. Латинские выражения // © 2009-2019 De Jure.
  3. Светилова Е.И. Учебник латинского языка для юристов / Е.И. Светилова; под ред. доц. И.С. Култышевой. — М.: Флинта,2009. — 336 с.  — С. 236.
  4. див., напр.: Сайт кафедры классической филологии БГУ, Paremie łacińskie → Confessus pro iudicato habetur // Encyklopedia Gazety Prawnej
  5. Васечко В.Ю. Латинские юридические максимы как элементы правосознания и как форма нравственной оценки работы правоохранительной системы // Актуальные проблемы научного обеспечения государственной политики Российской Федерации в области противодействия коррупции: сб. тр. по итогам Третьей Всерос. науч. конф. с междунар. участием. – Екатеринбург: Ин-т философии и права Урал. отд-ния Рос. акад. наук, 2019. – С. 339.
  6. див., напр.: Латинские пословицы и крылатые выражения для студентов юридических специальностей // Сайт кафедры классической филологии БГУ
  7. див., напр.: Юридическая латынь: фразы и выражения // Lойер
  8. Светилова Е.И. Учебник латинского языка для юристов / Е.И. Светилова; под ред. доц. И.С. Култышевой. — М.: Флинта,2009. — 336 с.  — С. 240.
  9. Латинские выражения для юристов.  — С. 1.
  10. Cписок латинских терминов и выражений, нередко употребляемых в документах ООН без перевода // Международное частное право в России — privintlaw.ru, Перечень латинских терминов и выражений, нередко употребляемых в документах ООН без перевода // Кафедра международного частного и гражданского права Международно-правового факультета МГИМО (У) МИД РФ.  — С. 15.
  11. Відділ з питань впровадження прав людини на національному рівні Генерального директорату з прав людини і верховенства права (травень 2015). Глосарій з Європейської конвенції з прав людини. www.coe.int (укр., англ.). Рада Європи. Процитовано 27 листопада 2019. 
  12. а б Гражданское процессуальное право. Практикум: учебное пособие для академического бакалавриата / С. Ф. Афанасьев, В. Ф. Борисова, Г. И. Вершинина, М. В. Филимонова. — Москва: Издательство Юрайт, 2017. — 207 с. — С. 12.