Ластівка рудочерева

вид птахів
Ластівка рудочерева

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Ластівкові (Hirundinidae)
Рід: Рудогуза ластівка (Cecropis)
Вид: Ластівка рудочерева
Cecropis semirufa
(Sundevall, 1850)
Ареал виду     Гніздування     Проживання впродовж року
Ареал виду     Гніздування     Проживання впродовж року
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Hirundo semirufa
Посилання
Вікісховище: Cecropis semirufa
Віківиди: Cecropis semirufa
ITIS: 916673
МСОП: 22712358
NCBI: 69505

Ластівка рудочерева[2] (Cecropis semirufa) — вид горобцеподібних птахів родини ластівкових (Hirundinidae). Мешкає в Африці на південь від Сахари.

Опис ред.

 
Рудочерева ластівка
 
Пара рудочеревих ластівок

Довжина птаха становить 24 см, вага 25-40 г. Верхня частина тіла темно-синя, на голові з металевим відблиском. Нижня частина обличчя, надхвістя і нижня частина тіла руді. Нижні покривні пера крил білі, махові пера чорні. Хвіст сильно роздвоєний, у самців дещо більше, ніж у самиць[3].

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[4]

Поширення і екологія ред.

Рудочереві ластівки поширені від Сенегалу і Південного Судану до Південно-Африканської Республіки. Вони живуть в сухих, відкритих місцевостях, зокрема в саванах, на висоті до 1500 м над рівнем моря. В більш лісистих місцевостях їх замінюють сенегальські ластівки. Під час сезону дощів більша частина популяції мігрує до тропічних лісів Західної і Центральної Африки.

Рудочереві ластівки зустрічаються поодинці або парами і рідко утворюють колонії. Вони живляться комахами, яких ловлять в польоті. Гніздо закрите з трубкоподібним входом, робиться з глини, розміщується в дуплах дерев, печерах, або будівлях. В кладці 3 яйця. В гніздах рудочеревих ластівок часто оселяються білогузі серпокрильці.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Cecropis semirufa: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 19 вересня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Turner, Angela; Rose, Chris (1994). Swallows and Martins. Christopher Helm. с. 197—198. ISBN 0-7136-4206-8.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Swallows. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 вересня 2022.

Джерела ред.