Відкрити головне меню
Семен Ластович

Семен Ластович-Чулівський (4 листопада 1910, с. Чайковичі, Львівська область — 11 березня 1987, Мюнхен) — відомий теоретик і практик виготовлення бандур.

БіографіяРедагувати

Закінчив академічну гімназію у Львові в 1930 р.

Вивчав гру на бандурі у Ю. Сінґалевича, а майстрування бандури у К. Мисевича. Організатор хорів та драматичних гуртків.

В 1939 р. заарештований НКВС, але зміг утекти. Під час німецької окупації грав в ансамблі разом з С. Ганушевським, С. Малюцою, Ю. Сінгалевичем, Григором Бажулом, а потім із З. Штокалком, Я. Бабуняком, В. Юркевичем та Г. Смирним.

В 1944 р. вступає до складу Української Капели Бандуристів ім. Т. Г. Шевченка. під керівництвом Григорія Китастого. Разом з нею він восени 1944 покидає Україну, виїздить у Німеччину, оселившись у Мюнхені.

Перебування у львівській в'язниці погано вплинуло на його здоров'я. На початку 1950-х захворів на туберкульоз і через надмірну дозу ліків став глухнути, що унеможливило працю як виконавця-бандуриста і навіть педагога. Тому він став займатися збором та обробкою теоретичних матеріалів, виготовленням бандур, почав писати про методику гри на бандурі.

Був похований у Мюнхені на цвинтарі Вальдфрідгоф.

Творча діяльністьРедагувати

Доробок Ластовича-Чулівського складається з трьох творів:

  • «Листи про бандуру». На прохання Мирослава Дяковського (США), одного з учнів Зіновія Штокалка, С. Ластович-Чулівський протягом 1955—1956 надсилав йому листи про технологію виробництва бандури. Ці листи М. Дяковський упорядкував та видав окремою брошурою.
  • У 1959 в Нью-Йорку вийшла «Збірка українських народних пісень і мелодій для бандури: репертуар пісень і мелодій для голосу і бандури з полегшеним способом самонавчання», упорядкована М. Дяковським. Цей твір виступав як підручник та репертуарна збірка.
  • Праця «Кобза-Бандура», написана впродовж 1964—1966 рр. у Мюнхені, стала підсумком діяльності С. Ластовича-Чулівського. У ній він уперше запропонував системний підхід до засад конструктивного удосконалення бандури. Твір вийшов у 2 томах, на 653 сторінках, умістивши багато таблиць й ілюстрацій.

ПраціРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мішалов, В. Семен Ластович-Чулівський та його праця « Кобза-Бандура» — ж. «Бандура», № 29-20, 1989
  • Шарко. Б. сл. п. Бандурист С. Ластович-Чулівський // ж. «Бандура», № 23-24, 1988
  • Дутчак В. Г. Специфіка розвитку бандурного мистецтва в Німеччині впродовж ХХ — початку ХХІ століття // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство. 2011. Вип. 2
  • Мішалов В. — Список майстрів бандури харківського типу // Г. М. Хоткевич — Бандура та її конструкція // Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, Торонто-Харків, 2010 ст.270-272