Ластовий екіпаж — в російському імператорському флоті звання нижчого рангу, що не здатні служити у флотських екіпажах і використовувалися для різних берегових потреб. На відміну від флотских екіпажів, службовці ластового екіпажу мали не морські чини, а сухопутні. Ластові екіпажі, що існувати у 1816—1851 роки мали у своєму веденні дрібні портові суди і плавучі засоби (баржі, матери, плашкоути і т. д.), — так звані, ластові суда. Число таких екіпажів у Балтійському флоті досягало до 12, у Чорному морі — до 4; з вони складалисьластові бригади, які підкорялися інспекторам ластових бригад.[1]

ІсторіяРедагувати

Були створені у 1816 у складі 14-ти номерних ластових екіпажів. Один з них призначався для Архангельского порту і Біломорської флотилії, один — для Каспійськой флотилії, інші розприділялись між Балтійським і Чорноморським флотами. До 1851 в стройовому відношенні кожен з ластових екіпажів поділявся на вісім рот.

Крім того, до складу Гвардійського екіпажу і 47-го (спочатку 46-го) Камчатського флотського екіпажу входили ластові роти. Ластова рота Гвардійського екіпажу переважно була прикріплена до прогулянкових придворнх палацових флотилій, які існували на ставках імператорських парків в Гатчині, Царському Селі та Павловську.

РеорганізаціяРедагувати

До 1851 року ластові екіпажі мали гребні суда (в першу чергу канонерські човни), дрібні портові судна і плавучі засоби (баржі, катери, плашкоути і т. д.). Крім того, в складі ластових екіпажів (до 1851 роки) числилася частина портово-берегових служб морського міністерства і всі маяки. Наприклад, рота одного з ластових екіпажів знаходилася в Москві при інтендантському Флотському складі.

У 1851 році ластові екіпажі було реорганізовано. Їх призначенням було виключно комплектования судів і плавзасобів флоту. З їх складу були виведені всі берегові служби, організовані в 34 номерні портові роти (при маяках, при портах, при плавзасобах верфей, морських інтендантських складах, стайнях морського міністерства) і іменні госпітальні роти (при морських госпіталях).

Число ластових екіпажів скоротилося до п'яти, в складі 4-х рот кожен, плюс були окрема Астраханська Ластова рота і Ластова команда (піврота) гвардійського екіпажу. Також, згідно зі змінами 1851 року по мобілізації, при кожному екіпажі з безстроково-відпускних чинів мали формуватися п'ять окремих запасних ластових рот.

До початку Кримської війниРедагувати

Розприділення ластових частин до початку Кримської війни:

  • 1-й і 2-й ластові екіпажі на Балтиці комплектували веслову флотилію Балтійського флоту. У 1854—1855 склали основу для комплектування екіпажів серії з 76 одиниць перших гвинтових канонерських човнів типу «Стерлядь»..
  • Цим же займалися і дві роти 3-го ластового екіпажу, інші дві роти 3-го екіпажу перебували в Архангельську.
  • 4-й ластовий екіпаж перебував у Севастополі і частково в Миколаєві. Брав безпосередню участь в обороні Севастополя.
  • 5-й ластовий екіпаж комплектовал Дунайську флотилію (канонерские гребні човни та кілька пароплавів). Штаб - місто Ізмаїл.
  • Астраханська ластова рота - дрібні суда на Каспійському морі. У Кримській війні забезпечувала постачання Кавказької армії.

Ластова команда гвардійського екіпажу в 1854 була розгорнута в гвардійську команду понтонного парку (фактично — понтонний пів-батальон), в Кримській війні понтонний парк входив до складу гвардійського корпусу і участі в бойових діях не брав. Після Кримської війни (1853—1856) 4-й і 5-й ластові екіпажі було розформовано, 3-й — одночасно з ліквідацією Соломбальский адміралтейства в Архангельську, а 1-й і 2-й балтійські ластові екіпажі поступово було перетворено в Ревельский флотський напівекіпаж і Свеаборгську флотську роту.

ПриміткиРедагувати

  1. Ластовий екіпаж // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)