Ларс Йохан Йєрта (Шведською: [lɑːʂˈjûːan ˈjæ̂ʈːa]; 22 січня 1801 — 20 листопада 1872) — шведський видавець газет, соціальний критик, бізнесмен і політик. Його найвідоміше досягнення — це заснування газети «Aftonbladet» у 1830 році. Йєрта був провідним агітатором за політичні та соціальні реформи в Швеції протягом 19 століття. Іноді його називають «батьком вільної преси» Швеції.

Ларс Йохан Йєрта
Lars Johan Hierta
Народився 23 січня 1801(1801-01-23)[1][3][4]
Уппсала[d], Швеція[4] або Уппсала, Швеція
Помер 20 листопада 1872(1872-11-20)[1][2][…] (71 рік)
парафія Клараd, Стокгольм[d], Over-Governors officed, Швеція[4]
Поховання Північний цвинтар (Стокгольм)[5][6]
Країна  Швеція
Діяльність політик, письменник, Q116465714, book printer, видавець, wholesaler
Alma mater Університет Уппсала[4]
Знання мов шведська
Посада member of the Riksdag of the Estatesd[7][3][4] і член Другої палати риксдагуd[3][4]
У шлюбі з Vilhelmina Frödingd[4]
Діти Edvard Faustmand, Anna Hierta-Retziusd[4] і Ebba Lind af Hagebyd[4]

Біографія ред.

Ларс народився в благородній родині — родині Йєрта — в Уппсалі, Швеція, як син Карла Дідріка Йєрта і Гедвіг Йоханни Шмеер. Він отримав початкову освіту в приватній школі і розпочав навчання в Уппсальському університеті в 1814 році, де у 1821 році отримав ступінь доктора філософії та кандидата юридичних наук. У тому ж році його призначили неоплачуваним стажером у центральному урядовому органі — Бергськоллегіум, де він був підвищений до посади правового помічника в 1825 році.

У середині 1820-х років Йєрта познайомився з Вільгельміною Фрьодінг, своєю майбутньою дружиною. Незважаючи на відхилення її сім'єю першої пропозиції одруження, вони все-таки одружилися у 1833 році і разом мали п'ять дочок.[8]

На скликанні Риксдагу 1823 року Йєрта працював секретарем у Шведській палаті лордів. На наступному скликанні, з 1828 по 1830 рік, він був представником знаті і також служив як правовий помічник. У Ріксдазі Йєрта приєднався до ліберальної опозиції, яка була критично налаштована до консервативного правління короля Карла XIV Юхана.

У 1823 році Йєрта почав писати для «Conservationsbladet». Також він писав для газет «Argus» з 1824 по 1826 роки і, час від часу, для «Stockholmsposten» з 1826 по 1828 роки. Він почав писати спочатку як гуморист, а пізніше як новинар та політичний редактор.

У 1829 році Йєрта заснував видавничий будинок «Hiertas bokförlag» («Видавництво Йєрта»).

У 1830 році Ларс заснував газету «Aftonbladet», в якій він підтримував ідеї республіки (хоча і без використання самого слова «республіка»), це іноді вважається початком шведського республіканського руху. Газета заборонялась багато разів, але завжди виходила під новою назвою.[9]

У 1839 році він заснував фабрику свічок, яка і донині існує під назвою «Liljeholmens Stearinfabriks AB».

Вже незабаром, після 1840 року, «Aftonbladet» найняла шведську письменницю і феміністку Венделу Хеббе (1808—1899), яка стала першою жінкою-журналісткою, з постійним місцем роботи в шведській газеті. Йєрта і Хеббе пізніше стали батьками сина. Як і Йєрта, так і Хеббе були активними у справах ліберального спрямування.[10]

На момент своєї смерті в Стокгольмі Йєрта був одним з найбагатших людей в Швеції.[11] Після його смерті його вдова Вільгельміна Фрьодінг Йєрта пожертвувала 100 000 шведських крон Стокгольмському університету для заснування кафедри економіки, а пізніше 400 000 шведських крон фонду «Ларс Йєртас минне» («Пам'ять Ларса Йєрти»), місією якого було «вільно і незалежно сприяти прогресу людства».[12] Він похований на Північному цвинтарі у Стокгольмі.[13]

Примітки ред.

  1. а б в Lars Johan Hierta — 1917.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б в г д Hildebrand A. Lars Johan Hierta — 1905. — С. 17.
  4. а б в г д е ж и к Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 1. — С. 108.
  5. Hierta, LARS J.Svenskagravar.se.
  6. Sten nr 55 – Lars Johan HiertaNorra begravningsplatsen.se.
  7. Lars Johan Hierta — 1917.
  8. Parner, Mats (16 грудня 2018). «En ljusgestalt med ett varmt klappande hierta». Lindelof.nu. Retrieved 1 June 2019. Frieriet avslogs emellertid — inte av fröken Mina själv men väl av hennes bror och förmyndare som, ironiskt nog, ifrågasatte den välbeställde giljarens ekonomiska status. Först i december 1833 ägde bröllopet rum. (Однак пропозицію відхилили — не сама місіс Міна, але її брат і опікун, який, як іронія, питав про економічний статус заможного нареченого. Тільки у грудні 1833 року відбулося весілля.)
  9. Olsén, Sofia Olsson (Травень 3, 2016). «Ніщо не зупиняло пресу Йєрти. Aftonbladet
  10. Teiffel, Yvonne (20 вересня 2017). «Wendela var den första kvinnliga journalisten (Wendela was the first woman journalist)». Jönköpings-Posten. Retrieved 26 July 2019. I samband med 200-årsminnet av Wendela Hebbe 2008 instiftade Wendelas Vänner ett årligt pris på 50 000 kronor. Det delas på söndag ut i Wendela Hebbes hus i Södertälje, det som hon en gång fick av Lars Johan Hierta. (У зв'язку з 200-річчям Вендели Хеббе у 2008 році, Друзі Вендели створили щорічну премію в розмірі 50 000 шведських крон. Вона вручається у неділю в будинку Вендели Хеббе в Седертельє, який вона одного разу отримала від Ларса Йогана Йєрти.)
  11. Wirén, Karl-Hugo. «Hierta, Lars Johan». Nationalencyklopedin. Höganäs: Bra Böcker.
  12. Wichman, Knut (7 грудень 2018). «Lars Johan Hierta». Svenskt biografiskt lexikon. Retrieved 30 May 2019. H: s änka donerade 100 000 kr till en professur i nationalekonomi under hans namn vid Sthlms högskola o 400 000 kr till en fond med namnet L H: s minne, avsedd att «fritt och oberoende verka för det mänskliga framåtskridandet». (Вдова Йєрте пожертвувала 100 000 шведських крон на створення кафедри економіки під його ім'ям в Університеті Стокгольма та 400 000 шведських крон на фонд, який називається «Пам'ять Ларса Йєрте» і призначений для «вільної та незалежної праці на користь прогресу людства».)
  13. «Sten nr 55 — Lars Johan Hierta». Norra begravningsplatsen (швец.).