Лакв'єти

Історія В'єтнаму

Доісторичні часи від 500 тис. років до н. е. Стародавні В'єтські племена, древні В'єтські царства від 1 тис. років до н. е. Аув'єти, лакв'єти, династія Хонг-банг, Королівство Ванланг до 257 до н. е. Держава Аулак 257–207 до н. е. Династія Чьєу, держава Намв'єт 207–111 до н. е. Перше китайське завоювання держави в'єтів 111 до н. е.–39 н. е. Повстання сестер Чинг 40–43 Друге китайське завоювання держави в'єтів 43–544 Династія ранніх Лі 544–602 Третє китайське завоювання держави в'єтів 602–905 Династія Кхук 905–938 Династія Нго 939–967 Епоха дванадцяти шикуанів 966–968 Династія Дінь 968–980 Династія ранніх Ле 980–1009 Династія пізніх Лі 1009–1225 Династія Чан 1225–1400 • Монгольські війни з Дайв'єтом та Чампа 1257–1288 Династія Хо 1400–1407 Четверте китайське завоювання держави в'єтів 1407–1427 • династія пізніх Чан 1407–1413 Династія Ле 1428–1527 Династія Мак 1527–1592 Відроджена династія Ле 1533–1788 • князі Чинь 1545–1787 • князі Нгуен 1558–1777 Династія Тейшон 1778–1802 Династія Нгуєн 1802–1945 • французьке колоніальне правління у В'єтнамі 1887–1954 • В'єтнамська імперія 1945 Серпнева революція, зречення Бао Дая 1945 • Демократична Республіка В'єтнам 1945–1946 Перша Індокитайська війна 1946–1954 • Держава В'єтнам 1949–1955 Поділ В'єтнаму 1954 • Північний В'єтнам 1954–1976 • Південний В'єтнам 1954–1976 Друга Індокитайська війна 1957–1975 • Війна у В'єтнамі 1957–1975 Третя Індокитайська війна 1975–1988 Об'єднання В'єтнаму 1976 • Соціалістична Республіка В'єтнам з 1976 • «Оновлення» В'єтнаму з 1986 Пов'язані поняття Фунам, Ченла, Камбуджадеша I – XV вв. Ліньї, Чампа 192–1832 Список правителів В'єтнаму Доісторичні правителі В'єтнаму

Лакв'єти (в'єт. Lạc Việt, тьи-ном. 雒越, або 駱越, або 貉越) — давній в'єтський народ, що населяв рівнинні землі на півночі сучасного В'єтнаму, зокрема, болотисті родючі землі в дельті Червоної річки.

Легенди

У в'єтнамській міфології Lạc, гігантська, схожа на журавля, пташка, що явилася давнім племенам на півдні Китаю і вела їх під час важкої подорожі до північного В'єтнаму. Пізніше цей таємничий птах був зображений на витончених бронзових барабанах з північної в'єтнамської Донгшон. Предки народу Lạc називали себе Lạc Việt на честь птаха.

Згідно з в'єтнамськими легендами, лакв'єти вийшли з околиць озера Дунтінху. Найстаріші джерела, що містять інформацію про лакв'єтів, — «Записи про [землі] за межами Цзяочжоу» (Giao Châu Ngoại Vực Ký, 交州外域记, Зяотяу нгоай вик кі) IV століття і Тхюї кінь тю (Thủy Kinh Chú) VI століття. У них йдеться про те, що лакв'єти обробляли землю Зяоті, працювали з бронзою, носили зелений одяг.

Історія

Деталь наскельного малюнка, виконаного лакв'єтами.

Лакв'єти входили до числа ста стародавніх юеських племен, були носіями донгшонської культури бронзової доби . Загальний ареал проживання, ймовірно, був більшим і простягався від південної частини сучасного Гуандуна на північному сході до Гуансі-Чжуанського автономного району на північному заході, оскільки лакв'єти і аув'єти, за деякими даними, є предками китайського народу чжуанів.

Лакв'єти заснували державу Ванланг у 3-му тисячолітті до н. е. (за іншими даними — в VII ст. до н. е.). Правителі Ванланг заснували династію Хонг-банг .

Лакв'єти торгували з гірськими племенами аув'єтів до 258—257 року до н. е., коли правитель Аув'єту Тхук Фан завоював Ванланг і об'єднав його з Аув'єтом, назвавши країну Аулак, за назвами племен, що увійшли до неї.

Походження назви

Етимологія етноніма Lạc є невизначеною; хоча багато вчених включають його в смислове поле «вода»; китайські дослідники зазначають, що поля Lạc залежали від систем кервання водою, таких як припливно-зрошувальна та осушувальна, а що волога, заболочена дельта Червоної річки була придатною для сільського господарства. Японський учений Гото Кімпеї пов'язує Lạc з в'єтнамським іменником(ами) lạch~rạch — «канава, канал, водний шлях». В'єтнамський учений Ву Те Нгок (Vũ Thế Ngọc) цитує думку Нгуєна Кім Тана (Nguyễn Kim Thản), що Lạc просто означає «вода» і є порівнянним з фонетично подібними елементами у двох сполуках nước rạc (букв. «потік (припливна) вода») & cạn rặc (букв. «абсолютно висушений (зневоднений)»); дійсно, у Вільному в'єтнамському словнику Хо Нгок Дюка (Hồ Ngọc Đức) rặc пояснено як «означає припливну воду при падінні». Однак сам Vũ порівнює Lạc із загальнов'єтнамським іменником nước («вода»), а також його австроазійськими когнатами, такими як стієнгське đaák, седангське đák, тьрауське đạ, когоське đa тощо (всі з протоавстроазійського * ɗaːk).