Фунанське королівство

Фунанське королівство
королівство
Іст – VI ст


Столиця Окео
Мова(и) санскрит (мова влади і культури) і кхмерська мова
Релігія індуїзм, буддизм
Наступник
Ченла
Кхмерська імперія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Фунанське королівство

Фунанське королівство, Фунан (кит.: 扶南; піньїнь: Fúnán) (кхмер. អាណាចក្រហ្វូណន) — стародавня країна у басейні та дельті річки Меконг, що існувала у I—VI ст.

Фунанська стела з текстом на санскриті

Назва

ред.

Назва «фунан» походить від викривленого китайськими хронологами кхмерського слова «пхном» (гора).

Історія

ред.

Вперше існування такої країни у південному В'єтнамі припустив французький китайознавець Поль Пеліот у 1903. Китайські джерела свідчать, що у Фунанське королівство було направлене посольство з метою покращення торговельних зв'язків у 220-х роках. Існують згадки про фунанське місто Окео у книзі Клавдія Птолемея «Посібник з географії» під назвою «Каттігара». Відомості про Фунанське королівство потрапили до Александрії, де була написана книга, очевидно з торговцями. Про зв'язки Фунану з Римською імперією свідчать численні викопні римські монети та інші артефакти.

 
Римська копійка знайдена при розкопках У Тхонг у Таїланді

Королівство Фунан періодично відправляло посольства в Китай з 231 до 539 року, коли ця назва зникла з китайських хронік. Згадки про цей регіон відновлюються у 616, але фігурує інше політичне утворення Ченла. У напису 677 року Майкл Вікері віднайшов ім'я останнього короля Фунану — Рудраварман. Цей же запис свідчить, що від нього походять династії правителів Ченли. Джон Гай припускає, що зміна назви з Фунан на Чемла відбулася у наслідок переносу центру впливу з дельти Меконгу у центральні райони Камбоджі у зв'язку з економічними чинниками, а не в результаті драматичного перевороту чи зміни влади. Такими чинниками могли стати розвиток внутрішніх шляхів сполучення та занепад берегової міжнародної торгівлі.

Адміністративний поділ

ред.

Ключовими містами королівства вважають стародавні руїни Окео, що знаходяться у в'єтнамській провінції Ан Гіанг, та Анкхор Борей у провінції Такео, Камбоджа. До цього королівства також зараховують розкопані храмові комплекси Ба Тхе у південному В'єтнамі та Пхном Да у Камбоджі. Дорогами слугували річки. Знайдені докази того, що місто Анкхор Борей і храми Пхном Да, які знаходяться на відстані 68 км одне від одного, були поєнані судоходними каналами.

Правителі

ред.

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  • John Guy «Lost kingdom. Hindu-buddhist sculpture of early Southeast Asia.» — River book, Bangkok — 318 ст. — С.19