Ванланг

перша держава в'єтів на території сучасного В'єтнаму
Історія В'єтнаму Dien Thai Hoa.jpg
Доісторичні часи від 500 тис. років до н. е.
Стародавні В'єтські племена,
древні В'єтські царства
від 1 тис. років до н. е.
Аув'єти, лакв'єти,
династія Хонг-банг,
Королівство Ванланг
до 257 до н. е.
Держава Аулак 257–207 до н. е.
Династія Чьєу,

держава Намв'єт

207–111 до н. е.
Перше китайське завоювання держави в'єтів 111 до н. е.–39 н. е.
Сестри Чинг 40–43
Друге китайське завоювання держави в'єтів 43–544
Династія ранніх Лі 544–602
Третє китайське завоювання держави в'єтів 602–905
Династія Кхук 905–938
Династія Нго 939–967
Епоха дванадцяти шикуанів 966–968
Династія Дінь 968–980
Династія ранніх Ле 980–1009
Династія пізніх Лі 1009–1225
Династія Чан 1225–1400
Монгольські війни з Дайв'єтом та Тямпа 1257–1288
Династія Хо 1400–1407
Четверте китайське завоювання держави в'єтів 1407–1427
династія пізніх Чан 1407–1413


Династія Ле 1428–1527
Династія Мак 1527–1592
Відроджена династія Ле 1533–1788
князі Чинь 1545–1787
князі Нгуен 1558–1777
Династія Тейшон 1778–1802
Династія Нгуєн 1802–1945
французьке колоніальне правління у В'єтнамі 1887–1954
В'єтнамська імперія 1945
Серпнева революція,
зречення Бао Дая
1945
Демократична Республіка В'єтнам 1945–1946
Перша Індокитайська війна 1946–1954
Держава В'єтнам 1949–1955
Поділ В'єтнаму 1954
Північний В'єтнам 1954–1976
Південний В'єтнам 1954–1976
Друга Індокитайська війна 1957–1975
Війна у В'єтнамі 1957–1975
Третя Індокитайська війна 1975–1988
Об'єднання В'єтнаму 1976
Соціалістична Республіка В'єтнам з 1976
«Оновлення» В'єтнаму з 1986
Пов'язані поняття
Фунам, Ченла, Камбуджадеша I – XV вв.
Ліньї[vi], Тямпа 192–1832
Список правителів В'єтнаму
Доісторичні правителі В'єтнаму

Ванланг (в'єтн. Văn Lang, тьи-ном 文郎) — перша держава в'єтів на території сучасного В'єтнаму, легендарна дата заснування якої відноситься до 2524 році до н. е. (за іншими джерелами, це було у VII ст. до н. е.[1]), яка проіснувала до 258 року до н. е.[2] Правила країною династія Хонг-банг. Жителів Ванланга називали лакв'єтами.

ІсторіяРедагувати

Про Ванланг відомо дуже мало: правителі-хунгвионги[ru] і сама держава були згадані в ціньських і танських джерелах[3].

Засновником Ванлангу був король Хунг Лан, який оголосив себе третім хунгвионгом. Трон передавався у спадок. Хунгвионги були одночасно військовими головнокомандувачами і духовними вождями.

Суспільство Ванлангу було рабовласницьким, деякі дослідники, зокрема, Нгуен Минь Туан (в'єт. Nguyễn Minh Tuấn)[4] і Ха Ван Тан (в'єт. Hà Văn Tấn)[5] вважають, що Ванланг був «селом-державою» з більш чи менш вираженим поділом на дрібні поселення.

 

В'єтська держава Ванланг (Van Lang)
і китайсько-в'єтська держава В'єт (Yue)
близько 400 р. до н. е.

Ванланг завершив існування близько 258 року до н. е., коли його завоювало плем'я аув'єтів. Аув'єтський король Тхук Фан розбив останнього хунгвионга і об'єднав землі, назвавши країну Аулак, народ аулакцями, а себе — Ан Зионг-вионгом[6].

ГеографіяРедагувати

Згідно з книгою Повне зібрання історичних записок Дайв'єта[ru], столицею Ванлангу було місто Фонгтяу[en] (в'єт. Phong Châu), розташоване на території сучасної провінції Футхо.

Зі сходу кордоном слугувало Південно-Китайське море; з заходу — місцевість Батхук (в'єт. Ba Thục), що належить тепер Сичуаню; з півночі — озеро Дунтінху, а з півдня — озеро Тон (в'єт. Tôn), яке відокремлювало Ванланг від Тямпи. Згідно з книгою Чан Чонг Кіма «Коротка історія В'єтнаму[en]», країна була поділена на 15 бо ( районів, в'єт. Bộ), описаних у таблиці[7]:

Назва Сучасне розташування
Фонгтяу (Phong Châu) провінція Футхо
Тяуд'єн (Châu Diên) стара провінція Шонтей[vi]
Фуклок (Phúc Lộc) стара провінція Шонтей
Танхинг (Tân Hưng) стара провінція Хингхоа[vi], територія провінцій Футхо і Туєнкуанг
Вудінь (Vũ Định) Каобанг і Тхайнгуєн
Вунінь (Vũ Ninh) Бакнінь
Лукхай (Lục Hải) Лангшон
Ніньхай (Ninh Hải) Куанг'єн, частина провінції Куангнінь
Зионгтуєн (Dương Tuyên) Хайзионг
Зяоті (Giao Chỉ) Ханой, Хинг'єн, Намдінь і Ніньбінь
Киутян (Cửu Chân) Тханьхоа
Хоайхоан (Hoài Hoan) Нгеан
В'єттхионг (Việt Thường) Куангбінь і Куангчі
Киудик (Cửu Đức) Хатінь
Біньван (Bình Văn) невідомо

Кожним бо правив лактионг (Lạc Tướng), який зазвичай належав до королівської родини. В бо влилися традиційні матріархальні села і сільськогосподарські угіддя, кожним бо керував «ботинь» (Bộ Chính), зазвичай — старійшина племені.

У Короткій історії В'єту зазначається, що Ванланг ділився на 10 районів з такими ж назвами, як у «Короткій історії В'єтнаму» (Зяоті, Вунінь, В'єттхионг, Ніньхай, Лукхай, Хоайхоан, Киутян, Біньван, Киудик, Ванланг), та п'ять районів, названих інакше (Куаннінь (в'єт. Quân Ninh), Зянінь (в'єт. Gia Ninh), Тхангтуєн (в'єт. Thang Tuyền), Тансионг (в'єт. Tân Xương), Нятнам (в'єт. Nhật Nam)).

ЕкономікаРедагувати

Економіка була заснована на поливному рисівництві, ремеслах, полюванні, збиранні, рибальстві. Добре було налагоджене лиття бронзи. Знамениті донгшонські барабани з бронзи, на яких зображували будинки, одяг, традиційні заняття, з'явилися близько 600 року до н. е. Хунгвионги правили за допомогою радників, які контролювали поселення навколо кожного зрошуваного поля, організовували будівництво і ремонт канав, регулювали подачу води.

Крім культивування рису, люди Ванлангу вирощували боби, горох, батат і зерно, банани, апельсини, мандарини, лічі, кокоси; овочі та баштанні культури: капусту, баклажани, кавуни[8]. Тримали худобу, переважно, буйволів, курей і свиней. Мистецтва гончарства і плетіння з бамбуку, робота зі шкірою і ткацтво з прядива, джуту і шовку досягло високого рівня. Вже в правління династії Хонг-банг в'єти вміли готувати рибний соус і бань чунги, а також чорнили зуби.

Транспортними засобами слугували довбані човни, на яких ходили річками і каналами.

ПриміткиРедагувати

  1. В'єтнам
  2. Trần Trọng Kim (2005). Việt Nam sử lược (в'єтнамська). Хошимін: Ho Chi Minh City General Publishing House. с. 17. 
  3. Keith Taylor, The Birth of Vietnam, Appendix A, Appendix B and C
  4. Nguyễn Minh Tuấn. HÀ NƯỚC VĂN LANG - NHÀ NƯỚC SIÊU LÀNG. — Khoa Luật, Đại học Quốc gia Hà nội (Ханойский государственный университет), 2007.
  5. Hà Văn Tấn. LÀNG, LIÊN LÀNG VÀ SIÊU LÀNG. — Đại học Tổng hợp Hà Nội (Ханойский университет), 1987. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 листопада 2019. 
  6. Chapuis, Oscar (1995). A History of Vietnam: From Hong Bang to Tu Duc. Greenwood Publishing Group. с. 13, 14. ISBN 0-313-29622-7. 
  7. Trần Trọng Kim (2005). Việt Nam sử lược (в'єтнамська). Хошимін: Ho Chi Minh City General Publishing House. с. 18. 
  8. Мхитарян С. А. История Вьетнама. — М.: «Наука», 1983. — С. 27. — 302 с. — 5000 экз.