Лайош Кочиш

угорський футболіст

Лайош Кочиш (угор. Lajos Kocsis, 18 червня 1947, Сегед — 9 жовтня 2000, Будапешт) — угорський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Ф
Лайош Кочиш
Особисті дані
Народження 18 червня 1947(1947-06-18)
  Сегед, Угорщина
Смерть 9 жовтня 2000(2000-10-09) (53 роки)
  Будапешт, Угорщина
Поховання Lower Town cemetery in Szegedd[1][2]
Громадянство  Угорщина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1965–1966 Угорщина «Шалготар'ян» 44 (19)
1967–1977 Угорщина «Гонвед» 265 (92)
1977–1982 Угорщина «Дьюлай» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1969–1975 Угорщина Угорщина 33 (7)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуб «Гонвед», а також національну збірну Угорщини.

Клубна кар'єра

ред.

У дорослому футболі дебютував 1965 року виступами за команду «Шалготар'ян», в якій провів два сезони, взявши участь у 44 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Гонвед», до складу якого приєднався 1967 року. Відіграв за клуб з Будапешта наступні одинадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Гонведа», був основним гравцем команди. У складі «Гонведа» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,35 гола за гру першості. Загалом за кар'єру він забив 112 голів у 308 матчах чемпіонату[3].

Завершив ігрову кар'єру у команді «Дьюлай», за яку виступав протягом 1977—1982 років у нижчих дивізіонах.

Виступи за збірну

ред.

22 вересня 1969 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в матчі відбору на чемпіонат світу 1970 року проти Данії (3:0)[4].

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1968 року у Мехіко, здобувши того року титул олімпійського чемпіона, та футбольного турніру на Олімпійських іграх 1972 року у Мюнхені, де разом з командою здобув «срібло»[5]. Також був учасником чемпіонату Європи 1972 року у Бельгії, де зіграв в одному матчі, у півфіналі проти Радянського Союзу (0:1)[6].

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 33 матчі, забивши 7 голів.

Смерть

ред.

Помер 9 жовтня 2000 року на 54-му році життя у місті Будапешт[7].

Примітки

ред.
  1. https://adt.arcanum.com/hu/view/Sportkonyvek_450/?pg=32&layout=s
  2. https://epa.oszk.hu/01600/01609/00035/pdf/MFME_EPA01609_2001_irod_190-212.pdf
  3. Pyramid, A. W. E. Magyar Olimpiai Bizottság. http://olimpia.hu/ (угор.). Процитовано 14 грудня 2022.
  4. Hungary vs Denmark. eu-football.info. Процитовано 14 грудня 2022.
  5. Lajos Kocsis Bio, Stats, and Results | Olympics at Sports-Reference.com. sports-reference.com. 1 липня 2017. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 14 грудня 2022.
  6. Hungary vs Soviet Union. eu-football.info. Процитовано 14 грудня 2022.
  7. MIKLÓS, BUDAI (9 грудня 2002). Szerették, majd elüldözték - NSO. NSO.hu (угор.). Процитовано 14 грудня 2022.

Посилання

ред.
  • Лайош Кочиш на сайті ФІФА (англ.)