Лайош Кочиш
Лайош Кочиш (угор. Lajos Kocsis, 18 червня 1947, Сегед — 9 жовтня 2000, Будапешт) — угорський футболіст, що грав на позиції півзахисника.
 | ||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 18 червня 1947 | |||||||||||||||||
| Сегед, Угорщина | ||||||||||||||||||
| Смерть | 9 жовтня 2000 (53 роки) | |||||||||||||||||
| Будапешт, Угорщина | ||||||||||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} Угорщина
| |||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
Виступав, зокрема, за клуб «Гонвед», а також національну збірну Угорщини.
Клубна кар'єра ред.
У дорослому футболі дебютував 1965 року виступами за команду «Шалготар'ян», в якій провів два сезони, взявши участь у 44 матчах чемпіонату.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Гонвед», до складу якого приєднався 1967 року. Відіграв за клуб з Будапешта наступні одинадцять сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Гонведа», був основним гравцем команди. У складі «Гонведа» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,35 гола за гру першості. Загалом за кар'єру він забив 112 голів у 308 матчах чемпіонату[1].
Завершив ігрову кар'єру у команді «Дьюлай», за яку виступав протягом 1977—1982 років у нижчих дивізіонах.
Виступи за збірну ред.
22 вересня 1969 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини в матчі відбору на чемпіонат світу 1970 року проти Данії (3:0)[2].
У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1968 року у Мехіко, здобувши того року титул олімпійського чемпіона, та футбольного турніру на Олімпійських іграх 1972 року у Мюнхені, де разом з командою здобув «срібло»[3]. Також був учасником чемпіонату Європи 1972 року у Бельгії, де зіграв в одному матчі, у півфіналі проти Радянського Союзу (0:1)[4].
Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 33 матчі, забивши 7 голів.
Смерть ред.
Помер 9 жовтня 2000 року на 54-му році життя у місті Будапешт[5].
Примітки ред.
- ↑ Pyramid, A. W. E. Magyar Olimpiai Bizottság. http://olimpia.hu/ (угор.). Процитовано 14 грудня 2022.
- ↑ Hungary vs Denmark. eu-football.info. Процитовано 14 грудня 2022.
- ↑ Lajos Kocsis Bio, Stats, and Results | Olympics at Sports-Reference.com. sports-reference.com. 1 липня 2017. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 14 грудня 2022.
- ↑ Hungary vs Soviet Union. eu-football.info. Процитовано 14 грудня 2022.
- ↑ MIKLÓS, BUDAI (9 грудня 2002). Szerették, majd elüldözték - NSO. NSO.hu (угор.). Процитовано 14 грудня 2022.
Посилання ред.
- Лайош Кочиш на сайті ФІФА (англ.)
- Лайош Кочиш на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
- Лайош Кочиш на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Лайош Кочиш на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Лайош Кочиш на сайті Eu-football.info (англ.)