Лагофта́льм — симптом, який проявляється неможливістю повного[1] закриття очей (повіки не змикаються, нерідко виникає запалення рогівки) при паралічі лицьового нерва, вроджених коротких повіках, їхньому рубцевому вивороті тощо.

Лагофтальм
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 H02.2
DiseasesDB 32880

Причини

ред.

Причини виникнення лагофтальму — параліч лицьового нерва, ретракція, рубці повіки, екзофтальм, симблефарон. Параліч лицьового нерва може бути вродженим, ідіопатичним (параліч Белла), розвинутися як наслідок переохолодження, захворювання вуха, менінгіту, ВІЛ-інфекції та інших захворювань. Лагофтальм іноді зумовлений також вродженою короткістю повіки, але набагато частіше він виникає внаслідок рубцевих процесів на шкірі обличчя та повік і нерідко обумовлюється значним випинанням очного яблука (екзофтальм); це спостерігається при зростанні позаду ока пухлини і при інших орбітальних процесах.

Симптоми

ред.

Об'єктивно очна щілина на стороні ураження помітно ширша, нижню повіку опущена і відстає від очного яблука. Внаслідок вивороту нижньої повіки і слізної точки з'являється сльозотеча. Через незмикання повіки очей відкриті під час сну. Постійний або тимчасовий лагофтальм призводить до розвитку сухості ока, виникають дистрофія рогівки, кератит, виразки рогівки.

Лікування

ред.

Лікування лагофтальму залежить від причини виникнення хвороби. При паралічі лицьового нерва проводять лікування у невролога під постійним наглядом офтальмолога. Місцеве лікування на початковому етапі спрямоване на зволоження рогівки (штучна сльоза, 20 % розчин сульфацил-натрію, масло обліпихи, мазі з антибіотиками, особливо на ніч) і зменшення сльозотечі (повіку тимчасово підтягують пластиром).

Можливе виконання хірургічних відновних операцій — латеральне і медіальне зшивання повік здійснюють в процесі лікування (як при тимчасовому, так і при стійкому лагофтальмі), щоб уникнути запалення рогівки, створення тимчасового птозу. З метою функціональної реабілітації вводять золоті імплантати у верхню повіку, а також здійснюють горизонтальне вкорочення нижньої повіки, щоб підтягнути її до очного яблука.

Рекомендується використання м'яких контактних лінз як захисних пов'язок. Необхідне лікування паралічу лицьового нерпа, вивороту повік, а також усунення причин, що викликали екзофтальм.

Прогноз, як правило, сприятливий, але за наявності виразки рогівки він значно погіршується.

Примітки

ред.
  1. Cline D; Hofstetter HW; Griffin JR. Dictionary of Visual Science. 4th ed. Butterworth-Heinemann, Boston 1997. ISBN 0-7506-9895-0