Вікіпедія

Лавренов Іван Ананійович

радянський військовий діяч

Іван Ананійович Лавренов (12 лютого 1912(19120212), село Пожега Юхновського повіту Смоленської губернії, тепер Смоленської області, Російська Федерація — 6 грудня 1966, місто Москва) — радянський військово-політичний діяч, член військової ради — начальник політичного управління Ракетних військ стратегічного призначення СРСР, генерал-лейтенант (13.04.1964). Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966 році. Депутат Верховної Ради СРСР 7-го скликання.

Лавренов Іван Ананійович
Народився 12 лютого 1912(1912-02-12)
село Пожега Юхновського повіту Смоленської губернії
Помер 6 грудня 1966(1966-12-06) (54 роки)
Москва, СРСР
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність воєначальник
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Червоної Зірки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавренов.

Життєпис ред.

Народився в родині залізничника. У 1912 році сім'я Лавренових переїхала до Москви. У 1928 році закінчив школу—семирічку № 1 при станції Москва Московсько-Київсько-Воронезької залізниці.

У вересні 1928 — квітні 1930 року — учень токаря школи фабрично-заводського учнівства імені Мандельштама Державного тресту точної механіки «Точмех» у Москві. У 1929 році вступив до комсомолу.

У квітні 1930 — серпні 1933 року — токар-інструментальник 1-го Державного годинникового заводу в Москві.

Член ВКП(б) з жовтня 1932 року.

У 1933 році закінчив робітничий факультет при Дирижаблебудівному навчальному комбінаті в селищі Тушино Московської області. У серпні 1933 — грудні 1938 року — слухач, одночасно у 1937—1938 роках — секретар парткому Дирижаблебудівного навчального комбінату в селищі Тушино. Закінчив навчання без захисту диплома.

У грудні 1938 — червні 1941 року — інструктор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б), інструктор Управління кадрів ЦК ВКП(б). У 1941 році закінчив Московський авіаційно-технологічний інститут.

З липня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. У липні 1941 — березні 1943 року — старший інструктор політичного відділу армії, військовий комісар і начальник відділу кадрів 30-ї армії, військовий комісар і заступник командира 884-го змішаного авіаційного полку по політичній частині на Калінінському і Західному фронтах.

У березні 1943 — грудні 1947 року — член колегії — начальник Управління кадрів Головного управління цивільного повітряного флоту при Раді народних комісарів (Раді міністрів) СРСР.

У грудні 1947 — лютому 1949 року — слухач курсів перепідготовки політичного складу при Військово-політичній академії імені Леніна.

У лютому 1949 — липні 1950 року — заступник командира із політичної частини, начальник політичного відділу 5-ї гвардійської штурмової авіаційної дивізії Московського військового округу.

У липні 1950 — вересні 1951 року — заступник начальника із політичної частини, у вересні 1951 — 1956 року — начальник політичного відділу Державного Червонопрапорного Науково-дослідного інституту Військово-повітряних сил СРСР.

У 1956 році закінчив Вищу військову академію імені Ворошилова.

У листопаді 1956 — червні 1958 року — член військової ради — начальник політичного відділу повітряної армії Київського військового округу.

У червні 1958 — травні 1960 року — заступник начальника управління політичних органів ВПС Головного політичного управління Радянської армії і Військово-морського флоту.

У травні 1960 — травні 1963 року — заступник начальника управління політичних органів Ракетних військ стратегічного призначення Головного політичного управління Радянської армії і Військово-морського флоту.

У травні 1963 — 6 грудня 1966 року — член військової ради — начальник політичного управління Ракетних військ стратегічного призначення СРСР.

Помер 6 грудня 1966 року. Похований в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Військові звання ред.

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лавренов_Іван_Ананійович&oldid=36317252