Кіш (башк. кош, koš) — літня повстяна башкирська кибитка XIX століття[1].

У коші башкири переселялись весною, з настанням теплої пори року. Башкирські коші розташовувалися в степу у вигляді таборів. Ціль проживання в кошах — нагляд за худобою на полях, вирубка дерев, сінокіс.

Коші виготовлялись з дерев'яних решіток, обтягнутих повстю. Зверху коша є вихід для диму. Посередині коша знаходиться вогнище для приготування їжі. 

У кошах жили переважно багаті башкири. Бідні башкири жили в яласикахкиуишах.

ПриміткиРедагувати

  1. Кіш // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

ЛітератураРедагувати

  • Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. Ильгамов т. 3. З-К. 2007. −672 с. ISBN 978-5-88185-064-7.; науч.. изд. Башкирская энциклопедия, г. Уфа. (рос.)

Див. такожРедагувати