Кіх Марія Семенівна
Марія Семенівна Кіх (нар. 4 жовтня 1914, село Новосілки Кардинальські Томашівського повіту Холмської губернії — 9 вересня 1979, місто Львів) — українська громадська діячка. Депутат Верховної Ради УРСР 2—7 скликань, обиралася заступником голови Верховної Ради УРСР. Почесний громадянин міста Львова.
| Марія Семенівна Кіх | |
|---|---|
 | |
| Депутат Верховної Ради УРСР 2—7 скликань | |
| 1947 — 1971 | |
|
| |
| Народилася |
4 жовтня 1914 Новосілки Кардинальські |
| Померла |
9 вересня 1979 (64 роки) Львів, Українська РСР, СРСР |
| Похована | Личаківський цвинтар |
| Відома як | державна діячка |
| Місце роботи | Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка |
| Громадянство | Польща, СРСР |
| Національність | українка |
| Політична партія | Компартія України |
| У шлюбі з | Микола Григорович Максимович |
| Нагороди |
   |
Біографія
ред.Народилася у бідній селянській родині в селі Новосілках-Кардинальських Томашівського повіту Люблінського воєводства (тепер Польща). З 1928 року працювала в приватних кравецьких майстернях у місті Львові. Була членом Комуністичної Спілки Молоді Західної України, у 1935 році вступила до Комуністичної партії Західної України.
У жовтні 1939 року обиралася депутатом Народних зборів Західної України. З 1939 року працювала 2-м секретарем Львівського міського комітету комсомолу, була членом ЦК ЛКСМ України.
З 1941 року працювала в Чкаловській області (РРФСР). З 1943 року служила радисткою у партизанському загоні Медведєва.
З 1944 року була 2-м секретарем Львівського міського комітету ЛКСМУ, завідувачем відділу по роботі серед жінок Львівського обласного комітету КП(б)У.
9 лютого 1954 — 1959 року — заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.
У 1959—1970 роках працювала директором Літературно-меморіального музею Івана Франка. 1967 року сприяла переїздові в Україну Анни Франко-Ключко, організовувала її побут. Знаючи матеріальну скруту сім'ї Ольги Франко (дружини Петра Франка), в якої зупинялась Анна Франко, Марія Кіх організувала їм матеріальну допомогу.
Була головою правління Львівського обласного відділення Товариства радянсько-польської дружби.
Написала спогади «Краю мій возз'єднаний».
Чоловік Микола Григорович Максимович був ректором Львівського університету.
Похована на 1 полі Личаківського цвинтаря.
Нагороди
ред.- два ордени Леніна
- орден «Знак Пошани»
- орден Вітчизняної війни 1-го ступеня
- медалі
Публікації
ред.- Кіх М. С. Краю мій возз'єднаний. — Львів, 1979. — 84 с.