Кісін Віктор Борисович
Кісін Віктор Борисович (рос. Кисин Виктор Борисович; 1933—1997) — радянський і український кінорежисер і театральний педагог. Кандидат мистецтвознавства (1981). Професор (1995). Заслужений діяч мистецтв України (1993). Член Національної спілки кінематографістів України.
| Кісін Віктор Борисович | |
|---|---|
| Дата народження | 4 квітня 1933 |
| Місце народження | Хабаровськ, РСФРР, СРСР |
| Дата смерті | 4 вересня 1997 (64 роки) |
| Місце смерті | Київ, Україна |
| Громадянство |
 СРСР Україна |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Професія | телережисер, кінорежисер, сценарист, театральний режисер |
| Заклад | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 8007040 |
Біографія ред.
Народився 4 квітня 1933 р. в Хабаровську (Росія). Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1959, курс М. Верхацького), де викладав з 1965 р. Професор (1995).
Працював у театрах Одеси, Сімферополя, Києва.
Разом з Вадимом Чубасовим заснував першу в Радянському Союзі кафедру телережисури в Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого (нині — Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. К. Карпенка-Карого). Після цього Віктор Кісін заснував таку ж кафедру і в Київському державному інституті культури ім. Корнійчука (нині — Київський національний університет культури і мистецтв).[1]
Автор книги «Режисура як мистецтво та професія: Життя. Актор. Образ. Із творчої спадщини» (К., 1999).
Був членом Спілки кінематографістів України.
Сім'я ред.
- Дружина — Світлана Іванівна Степаненко (продюсерка, сценарист, редакторка, громадська діячка, членкиня Національної спілки кінематографістів України).[2]
- Син — Андрій Степаненко.[2]
Фільмографія ред.
Поставив телефільми (студія «Укртелефільм»):
- «Фауст і смерть» (1966) — перший український ігровий телефільм,
- «Весняний день 30-е квітня» (1974) — перший в Україні художній відеофільм
- «Останній засіб королів» (1983—1986, 4 а)
Створив також стрічки:
- «Браво-бравушки» (1987)
- «Без сенсацій» (1988)
- «Шамани Дархадської землі» (1991, спів, сцен., худ. керівник фільму)
- «Таїнства Києво-Печерської лаври» (1994)
- «На полі крові» та ін.
Ролі в кіно:
- «Чи мимо пролетить вона...» (1977) (к/м, реж. Н. Збандут)
Сценарист:
- «Нехай він виступить» (1981, реж. О. Бійма)
- «Останній засіб королів» (1983—1986, 4 а)
Примітки ред.
- ↑ КиноПоиск.ru. www.kinopoisk.ru (рос.). Процитовано 12 січня 2018.
- ↑ а б Національна спілка кінематографістів України. www.ukrkino.com.ua. Процитовано 12 лютого 2023.
Література ред.
- Кісін В. Б. Відеофільм. Перші кроки і перспектива. Мистецтво кіно: Республіканський міжвідомчий науковий збірник. Київ: Мистецтво. Вип. 4, 1983. 103 с.
- Кісін В. Б. Режисура як мистецтво та професія. Навчальне видання. Київ: Науково-освітній центр «АЕЛС-техно-логія», 1998. 104 с.
- В. Б. Кісін: режисер, науковець, педагог: колект. монографія / [наук. ред. Безручко О. В.] ; Київ. нац. ун-т культури та мистецтв, Ф-т кіно і телебачення. — Київ: КНУКіМ, 2016— . — (Нова енергія професіоналів) (Світ кіно і ТБ). — ISBN 978-966-602-190-1.
- Т. 1 / Скуратівський В. Л. та ін.]. — 2016. — 198 с. : іл., портр. — Авт. зазначено в змісті. — Бібліогр. в кінці ст. — ISBN 978-966-602-191-8.
- Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.297;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.653.
Посилання ред.
- http://www.kino-teatr.ru/kino/director/sov/240984/works/ [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Кісін Віктор Борисович — Енциклопедія Сучасної України [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Володар Видовища. Віктор Кісін — Грінченко-Інформ [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.]