Кінціг-Мург-Рінне
Кінціг-Мург-Рінне — назва болотистої западини на східній околиці Верхньорейнської рівнини вздовж Шварцвальду, Крайхгау та Малого Оденвальду[de].
Западину можна простежити від міста Бюль на півдні до точки на південь від Гейдельберга. На південь від Бюля периферійну западину важко відокремити від річища Рейну. Це особливо виражено в районі Карлсруе; [1] далі на північ западина прямує по краю Крайхгау до алювіального конуса Неккара. На північ від Гейдельберга можна знайти подібні западини, через які раніше протікали рукави Неккара. [2]
Назву Кінціг-Мург-Рінне дав геолог Ганс Тюрах[de], який говорив про річку Кінціг-Мург в 1912 році. Ця річка мала виток після закінчення Вюрмського льодовикового періоду біля Лара, приймала річки Шварцвальду Шуттер[de], Кінціг[de] і Мург і впадала в Рейн біля Гоккенгайма. У 1822 році Йоганн Готфрід Тулла[de] простежив западину до Східного Рейну, яка відгалужувалася від основного річища на південь від Кайзерштуль[de], приймала притоки з навколишніх гір і возз’єднувалася з Рейном вище Майнца. [3]
Згідно з останніми публікаціями, крайова западина була суцільним річищем лише короткий час після Вюрмського льодовикового періоду, якщо взагалі була. Особливо це стосується ділянки між Карлсруе-Грецингеном[de] і Гейдельбергом, де неможливо виявити відкладення зі Шварцвальду, а вікове датування боліт показує, що процеси замулення почалися в пізньому льодовиковому періоді. [4] Тому термін Кінціг-Мург-Рінне частково відкидається, натомість цю територію називають системою краєвих каналів долини, крайовою западиною, крайовою низовиною або крайовим річищем. [5] Формування крайової западини частково пояснюється тектонічними причинами: Верхньорейнський грабен виник як рифтова долина, східні частини якої занурюються найглибше. Вважається, що ці просідання триватимуть і зараз. [6]
В історичні часи територія боліт, що утворилася в периферійній западині, поступово осушувалася. Однак сьогодні вздовж Кінціг-Мург-Рінне все ще є деякі водно-болотні угіддя, які мають високу екологічну цінність, наприклад Вайнгартенер-Мор[de] або Федербахбрух[de] між Муггенштурмом і Мальшем. Є також вільхові ліси.
Важливе значення для створення поселень мала також периферійна западина. Поселення були побудовані, зокрема, на алювіальних конусах потоків з навколишніх гір або на так званих Герстенах, лінійних гравійних хребтах у межах западини. [7] Місто Рюппурр[de], сьогодні район Карлсруе, виникло близько 900 років тому на все ще впізнаваних відкладах гравію в Кінціг-Мург-Рінне. Історична водойма тепер не помітна в міському пейзажі. Однак, коли Альб розливається, на навколишніх полях знову утворюються великі озера та водотоки, які відкривають яр.
Примітки ред.
- ↑ Zum Verlauf in Karlsruhe siehe: Umweltamt Stadt Karlsruhe: Naturführer Karlsruhe. Oberwald. (Seite nicht mehr abrufbar, festgestellt im April 2019. Suche in Webarchiven) Info: Der Link wurde automatisch als defekt markiert. Bitte prüfe den Link gemäß Anleitung und entferne dann diesen Hinweis. (PDF, 3,4 MB, abgerufen am 31. März 2012), S. 2.
- ↑ Gerhard H. Eisbacher: Karlsruhe und seine Region. Nordschwarzwald, Kraichgau, Neckartal, Oberrhein-Graben, Pfälzerwald und westliche Schwäbische Alb. (=Sammlung geologischer Führer, Band 103) Borntraeger, Stuttgart 2010, ISBN 978-3-443-15089-1, S. 103ff.
- ↑ Kurt Metzger: Geologie und Bodenkunde. In: Hassler, Dieter (Hrsg.): Wässerwiesen: Geschichte, Technik und Ökologie der bewässerten Wiesen, Bäche und Gräben in Kraichgau, Hardt und Bruhrain. Verlag Regionalkultur, Ubstadt-Weiher 1995, ISBN 3-929366-20-7, S. 97–112, hier S. 98.
- ↑ Landesanstalt für Umwelt, Messungen und Naturschutz Baden-Württemberg: Moore und Anmoore in der Oberrheinebene. 4.4 Altersdatierungen. (Seite nicht mehr abrufbar, festgestellt im April 2019. Suche in Webarchiven) Info: Der Link wurde automatisch als defekt markiert. Bitte prüfe den Link gemäß Anleitung und entferne dann diesen Hinweis. (Abgerufen am 10. März 2012); Metzger, Geologie, S. 101.
- ↑ Eisbacher, Karlsruhe, S. 103; Landesanstalt für Umwelt, Messungen und Naturschutz Baden-Württemberg: Moore und Anmoore in der Oberrheinebene 1.5 Morphologie der badischen Oberrheinebene und ihre Bedeutung für die Moorentwicklung. (Seite nicht mehr abrufbar, festgestellt im April 2019. Suche in Webarchiven) Info: Der Link wurde automatisch als defekt markiert. Bitte prüfe den Link gemäß Anleitung und entferne dann diesen Hinweis. (Abgerufen am 10. März 2012); Metzger, Geologie, S. 97.
- ↑ Metzger, Geologie, S. 99f; Eisbacher, Karlsruhe, S. 103.
- ↑ Eisbacher, Karlsruhe, S. 104f.