Кімерик (грец. Κιμμερικόν, лат. Cimmericum) — стародавнє грецьке місто в Криму, на південному узбережжі Керченського півострова, на західному схилі гори Опук, приблизно за 50 кілометрів на південний захід від сучасної Керчі. Місто було засноване Мілетськими колоністами в V столітті до нашої ери і процвітало на початку християнської ери. Його назва пов'язана з частиною кімерійців, котрі не мігрували з іншими кімерійцями, а лишилися у Таврії та причетні до спорудження форпосту Боспорського царства[2], адже разом з гетами кімерійці в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру тоді, коли греки — чужинці[3]. Кімерик захищав Боспорське царство від скіфів. Його стіни сягали від 2,5 до 3,5 м в товщину. У середині III століття н. е. Кімерик був розграбований готами, але частково міське поселення збереглося до кінця епохи Римської імперії.

Кімерик
45°02′36″ пн. ш. 36°13′52″ сх. д. / 45.04341800002777774° пн. ш. 36.231299000028° сх. д. / 45.04341800002777774; 36.231299000028Координати: 45°02′36″ пн. ш. 36°13′52″ сх. д. / 45.04341800002777774° пн. ш. 36.231299000028° сх. д. / 45.04341800002777774; 36.231299000028
Країна Україна Україна
Розташування Автономна Республіка Крим
Тип археологічна пам'ятка
населений пункт і поліс[1]

Кімерик. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Кімерик
Кімерик
Кімерик (Автономна Республіка Крим)
Мапа
Грецьке місто Кімерик, поряд з іншими грецькими колоніями

Площа городища дорівнює 4,5 га.

Дослідження античного міста ред.

Кімеріон згадується Арріаном і Страбоном. Залишки міста виявлені за 50 км від Пантикапея. Городище Киммерік розташоване на трьох прибережних пагорбах, між західним схилом гірського масиву і солоним озером Елькен (або Кояш). Пам'ятник належить до «Малих» міст Боспорської держави. Державний обліковий номер: 1220-Н (Киммерік і його хора).

Дюбрюкс (1858 p.), який досліджував Кімерик, співвідносив його з Китеєм. Бларамберк описав і склав план розкопок. Ю. Марти, який проводив розкопки на західній стороні гори Опук, дослідив також руїни оборонного муру між містом і озером Єлькен. У 1947-49 Зеест проводив розкопки на пагорбах Зміїний та Великий. На заході гори Опук були знахідки кераміки, яка походить з V ст. до н. е., але будівель цього періоду там не виявлено.

Місто було розкопане радянськими археологами в 1927 р., 1947—1949 рр., і 1950—1951 рр.

Опис городища ред.

Хронологія пам'ятника: V ст. до н. е. — Початок IV ст. н. е.; раннє середньовіччя. Площа пам'ятки в цілому близько 4,5 га, площа дослідженої території 500 м².

У структуру пам'ятника входять:

  • Об'єкт 1. Залишки фортечних куртин, житлова і господарська забудова.
  • Об'єкт 2. Сигнальні пункти, стіна, огороджувальна приморську портову частину городища.
  • Об'єкт 3. Житлово-господарський комплекс «Мукодільна майстерня».
  • Об'єкт 4. Житлово-господарський комплекс «Береговий».
  • Об'єкт 5. Житлово-господарський комплекс «Підвал з пифосами».
  • Об'єкт 6. «Портова або Західна» стіна.[4]

На території Кімерику, на горі Опук знайдені залишки укріплень. Центр античного міста (I—III ст. н. е.) знаходився ймовірно біля Великого пагорба. Він був оточений з південної, західної та північної сторони циклопічним муром, який відмічений на плані Бларамберга. Він викладений грядою з великих каменів різної величини, грубо обтесаних тільки із зовнішнього боку. Стіна йде в східному напрямку, два зовнішніх фасади стіни, які вдалося дослідити складаються з величезних необроблених блоків. Така ж сама стіна завтовшки 2,5 м оточувала порт Кімерику. В західній частині гори Опук були укріплення, прямокутні за планом зі стін завтовшки 4 м з блоків. Від замку залишилися фундаменти двох веж та воріт. Фортеця, збудована в I ст. до н. е., проіснувала до II—III ст. н. е.

Примітки ред.

  1. An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation / M. H. Hansen — 2004.
  2. стор. 1036, том 3, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1994 р. ISBN 5-7707-4052-3
  3. стор. 66-67, том. 1, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 вересня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела та література ред.

Посилання ред.