Відкрити головне меню

Кілобіт — одиниця вимірювання двійкової інформації при передачі цифрових даних або збереженні. Префікс кіло- (символ к) визначається в міжнародній системі одиниці (SІ) як множник 103 (1 тисяча)[1] і, таким чином,

1000 103 кбіт кілобіт
10002 106 Мбіт мегабіт
10003 109 Гбіт гігабіт
10004 1012 Тбіт терабіт
10005 1015 Пбіт петабіт
10006 1018 Ебіт ексабіт
10007 1021 Збіт зетабіт
10008 1024 Йбіт йотабіт
1024 210 Кібіт кібібіт Кбіт кілобіт
10242 220 Мібіт мебібіт Мбіт мегабіт
10243 230 Гібіт гібібіт Гбіт гігабіт
10244 240 Тібіт тебібіт -
10245 250 Пібіт пебібіт -
10246 260 Eibit ексбібіт -
10247 270 Зібіт зебібіт -
10248 280 Yibit йобібіт -
1 кілобіт = 103біт = 1000 біт.

Кілобіт позначається як kbit або kb.

Оскільки розмір одного байта дорівнює 8 біт, 1 кбіт дорівнює 125 байт.

Кілобіт зазвичай використовується для вимірювання швидкості передачі даних цифрових ліній зв'язку, як кілобіт на секунду (кбіт/сек або кб/сек), або скорочено як kbps,[2] наприклад, швидкість передачі в ТМЗК мережі - 56 kbps, або 512 кб/сек при широкосмуговому інтернет з’єднанні.

Кілобіт має відношення до одиниці кібібіт, що використовується рідше, це множник, що отримала назву від двійкового префіксу кібі- (символ Кі) того ж порядку величини, і який дорівнює 210біт = 1024 біт, або є приблизно на 2% більшим за кілобіт.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати