Кущавниця болотяна

вид птахів
Кущавниця болотяна
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Pellorneidae
Рід: Білоголова тимелія (Graminicola)
Вид: Кущавниця болотяна
Graminicola striatus
Styan, 1892
Посилання
Вікісховище: Graminicola striatus
Віківиди: Graminicola striatus
ITIS: 916075
МСОП: 103870381

Куща́вниця болотяна[2] (Graminicola striatus) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в Гімалаях. Раніше вважався конспецифічним з великою кущавницею.

Опис ред.

Довжина птаха становить 16-18 см. Голова і верхня частина тіла пістряві, чорні з рудими і білими смужками. Нижня частина тіла білувата, груди і боки поцятковані рудувато-охристими смужками. Хвіст сірувато-коричневий з білим кінчиком, гузка рудувата. Над очима білі "брови". Порівняно з великими кущавницями, у болотяних кущавниць верхня частина тіла більш охриста, світла смужка на кінчику хвоста вужча, дзьоб довший, а "брови" менш виражені.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[3]

Поширення і екологія ред.

Болотяні кущавниці мешкають в Китаї, М'янмі і Камбоджі. Популяції у В'єтнамі і Таїланді, імовірно, вимерли. Вони живуть на заплавних луках і болотах, в заростях на берегах річок і струмків та в інших водно-болотних угіддях, зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря. Загалом популяції болотяних кущавниць мешкають дуже розріджено; в багатьох районах вони зникли.

Збереження ред.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція болотяних кущавниць становить від 2500 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Graminicola striatus. Архів оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 3 січня 2022.
  2. Graminicola striatus у базі Avibase.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 03 січня 2022.