Кушнір Ігор Миколайович (військовик)

Кушнір Ігор Миколайович;
	Солдат
Загальна інформація
Народження	11 лютого 1984; Великий Омеляник
Смерть	29 серпня 2014 (30 років); Новокатеринівка
Поховання	Луцький район
Громадянство	Україна
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	51 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел;
Нагороди та відзнаки
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня
	Орден «За мужність» ІІІ ступеня

І́гор Микола́йович Кушні́р (11 лютого 1984(19840211) — 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кушнір.

Короткий життєпис ред.

Народився 1984 року. Місцем народження вказується місто Луцьк. Проживав в селі Великий Омеляник.

В часі війни мобілізований 8 квітня 2014-го — солдат 51-ї окремої механізованої бригади.

Загинув під час прориву з оточення під Іловайськом, був у БМП-2, яку терористи розстріляли на дорозі між хутором Горбатенко та селом Новокатеринівка. У цьому БМП-2 також загинули комбриг 51-ї бригади Павло Півоваренко, Іонов В'ячеслав та один або кілька інших невстановлених військовиків 51-ї механізованої бригади.

15 вересня 2014-го рештки Ігоря були знайдені пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») біля БМП, сильно обгорілі.

У травні 2015 року ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв.

Перепохований в Великому Омелянику 20 травня 2015-го.

Без єдиного сина лишилась мама.

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

22 вересня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[1]
Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 39
Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
Іловайський Хрест (посмертно)
Почесний громадянин Волині (рішення Волинської обласної ради від 10.12.2020 № 2/21; посмертно).

Примітки ред.

↑ Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела ред.

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

[1]

[2]