Кучер Микола Миколайович
Мико́ла Микола́йович Ку́чер (нар. 9 березня 1991 — пом. 22 січня 2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Кучер Микола Миколайович | |||
|---|---|---|---|
 Старший солдат | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження |
9 березня 1991 Будо-Рижани | ||
| Смерть |
22 січня 2015 (23 роки) Авдіївка | ||
| Громадянство |
 Україна | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2014-2015 | ||
| Приналежність |
Україна | ||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||
| Рід військ |
 Десантні війська | ||
| Формування |
 | ||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
ЖиттєписРедагувати
Здобув освіту газоелектрозварювальника, 2009 року призваний до лав ЗСУ, проходив військову службу в 30-й бригаді.
У серпні 2014 року мобілізований до навчального центру № 184, село Старичі на Львівщині, через місяць переведений; старший механік-водій 25-ї Дніпропетровської окремої аеромобільної бригади.
Загинув 22 січня 2015-го у бою поблизу міста Авдіївки — від кількох наскрізних кульових поранень під час обстрілу терористами. Тоді ж полягли старший сержант Олександр Чумаченко, молодший сержант Микола Закарлюка, старші солдати Олексій Жадан та Андрій Стародуб, солдати Андрій Ткач й Олександр Черніков.
Без Миколи лишилися важкохворий батько, двоє старших сестер та брат.
Похований у селі Будо-Рижани.
Нагороди та вшануванняРедагувати
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений
- 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Указ Президента України від 17 липня року № 436/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
ПосиланняРедагувати
|
Це незавершена стаття про українського військовика. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |